Розділ «4.2.4. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за доходами»

Процедура планування та виконання місцевих бюджетів до 2001 року не змінювалася ще з часів Радянського Союзу. Наприклад, обсяги видатків, а відповідно, і доходів (включно з трансфертами) на наступний бюджетний рік планували на базі даних звітного року. У результаті такого підходу місцеві органи намагалися збільшити обсяги видатків і, таким чином, "закласти фундамент" на майбутній рік. Функцію розподілу коштів місцевого бюджету виконували обласні фінансові управління, які передавали трансферти нижчим рівням обласного бюджету. При відсутності контролю над цим процесом значні обсяги коштів залишалися на рівні обласних бюджетів, а місцеві бюджети нижчих рівнів не отримували достатнє фінансування для виконання своїх функцій.

З метою вдосконалення системи міжбюджетних відносин в Україні, забезпечення її стабільності й об'єктивності та відповідності нормам європейських стандартів у Бюджетному кодексі, прийнятому 2001 року, було врегульовано передусім проблемні питання, а саме:

- розмежовано видатки між ланками бюджетної системи та відповідальність органів влади за їх здійснення (статті 84, 86);

- визначено, що видатки за державними програмами соціального захисту та соціального забезпечення населення фінансуватимуться за рахунок коштів державного бюджету (стаття 102);

- місцевим органам влади надано право самостійно визначати напрямки використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Держава на стадії формування обсягів міжбюджетних трансфертів встановлює обмежений загальний обсяг видатків місцевих бюджетів, що дасть змогу контролювати сумарні видатки (частина друга статті 94);

- види доходів місцевих бюджетів розмежовані на ті, що враховуються, і ті, що не враховуються у визначенні міжбюджетних трансфертів (глава 14);

- встановлено прозорий, достатньо об'єктивний порядок розподілу міжбюджетних трансфертів і диференціацію трансфертів за конкретними напрямками та видами (стаття 98);

- передбачено компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок наданих державою податкових пільг (стаття 103).

Підтвердженням правильності визначення бюджетної політики з питань міжбюджетних відносин є переваги казначейського обслуговування місцевих бюджетів, які не тільки відповідають вимогам Бюджетного кодексу, а є необхідністю.

Процес переведення місцевих бюджетів на казначейське обслуговування можна розглядати як:

- реалізацію функцій управління ресурсів через консолідацію ресурсів місцевих бюджетів у єдиній структурі органів системи Державного казначейства та єдиній системі рахунків єдиного казначейства;

- реалізацію принципів, визначених Бюджетним кодексом у частиш дотримання єдиних правил здійснення контролю, бухгалтерського обліку, звітності під час виконання бюджетів, кошторисів доходів і видатків розпорядників бюджетних коштів.

З 1 січня 2002 року запроваджено казначейське обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів. Це дало можливість щоденно отримувати достовірну інформацію про надходження в розрізі видів доходів і бюджетів, надавати звітні дані зацікавленим органам з метою аналізу та прийняття управлінських рішень, реалізувати на центральному рівні механізм доведення бюджетних коштів до місцевих бюджетів шляхом автоматичного щоденного перерахування міжбюджетних трансфертів за індивідуальними нормативами, а також вилучати кошти до державного бюджету з місцевого бюджету. Таким чином обласні, міські та районні рівні влади зацікавлені у надходженні загальнодержавних податків і зборів та своєчасному отриманні місцевими бюджетами в повному обсязі дотацій вирівнювання.

Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів затверджено наказом Державного казначейства України № 205 від 04.11.2002 р.

Цей Порядок регламентував організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства України, фінансовими органами, платниками податків, зборів (обов'язкових платежів), що належать місцевим бюджетам, у процесі казначейського обслуговування органами ДКУ місцевих бюджетів за доходами при функціонуванні внутрішньої платіжної системи Державного казначейства України.

У процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів органи Державного казначейства України виконували такі функції:

- встановлення механізму відкриття та відкриття аналітичних рахунків в управліннях Державного казначейства України для зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) у розрізі видів платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів усіх рівнів (бюджет АРК, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування);

- ведення бухгалтерського обліку доходів місцевих бюджетів (крім власних надходжень) відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України № 119 від 28 листопада 2000 року, зі змінами та доповненнями (надалі - План рахунків), у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів, типів проведених операцій і рівнів бюджетів;

- розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених Бюджетним кодексом України та рішенням ради про бюджет;