Розділ «РОКУ 1684»

На початку року 7 в Немерові, зобравшись люд посполитий, козаками менуючися, бо межи ними и козаки били, а над ними старший от короля данний Куницкий, которий 8 гетманом меновалъся, и починивши усіх городов столечних полковников, назвавши, у которих полковники зостают, и с тим войском 9 пойшол на Рашков у Волоскую землю албо у Білогородский повіт ку Тегині. И там посад спалил, тилко замок зостал, инніе волости попустошил, и много би шкоди починил, але орда, вийшовши с ханским сином, оним не допустила, з которими козаками войну учинила. И с той \140\ войни Куницкий з немного Козаков утік, розуміючи, же тое войско не оборонится от орди.

7 Там же: «В началі року 1684».

8 Там же: немає «которий».

9 Там же: «во всіх городіх столечних полковников и скупивши войско».

Але козаком орда не могла [нічого] 1 учинити, — вцілости вернулися и оного Куницкого своего старшого убили 149 и наставили межи собою старшим Могилу, козака з Запорожа, которий з ними в Кемерові зоставал, називаючися гетманом, и свою залогу коло Камянця держал и по инних городах, вигнавши турков.

Того ж року, зараз навесні, турки провадили живность до Камянця, против которих козаки з Немирова виходили, хотячи оним заборонити тоей дороги. Але ошукались, бо орда, на них напавши, сот пять вистинали и тое в Камянец впровадила, і много шкоди починила в тих волостях, которие знову в послушенстві королевском зоставали.

Того ж року знову затяги велікие в Полщи и по україних городіх: даванно гроши, сукна, абы человік, — а то противко турком, — и посполитіе рушеніе, где много тиснулося и Задніпра много утікало 2, любо їм того забороняли.

Того 3 ж року велечної войни не било, бо турчин з великими потугами не виходил, тилко под Будиням коло Дунаю цесар християнский войска турецкіе погромил килка паш и из с Текелем венгерским міл потребу и в Венграх.

А король полский з войсками своїми стоял под КамянцемПодолским, маючи в обложеню, але сами болшую трудность міли от турков с Камянця и хороб великих, а найболше от бігунки 4, с которой много войска полского и литовского и прускуго вимерло. Восени, прийшовши хан з ордами под Камянец, войска полскіе отогнал, которіе с трудностю отходили за ордами, же оним трудность чинили.

Волоская земля того року барзо спустошена, же мало кого в ней зостало, от ляхов, Козаков и татар.

Того року дорожнета великая била в Полщи и у Литві, бо не било урожаю на збожже.

Того ж року за відомом їх царских величеств гетман запорожский Іван Самойлович росказал по самий Сож ріку усі села отехати, от Гомля, аж по самое Рославле, и привернули до Стародуба, от ляхов отнявши, и свої залоги постановил полковник стародубовский.

1 Це слово взято із сп. Судієнка і вид. Бодянського

2 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «из Задніпра утеком».

3 Там же: «якого».

4 Там же: додано «получили».