Розділ «РОКУ 1660»

В Борисові на початку року 7 починается коммисія, на которую и нас Козаков затягано 8 и билисмо. Зась тая коммисія фортелем отправовалася, бо певне князь Хованскій з войсками его царского величества войско литовское розбил под Ляховичами и там неподалеку стал. И так коммисари полскіе, стоячи в Мінску, уводили аж до Петрова посту, пославши по Чернецкого на Полоцкую, где пришовши Чернецкій тое войско, зостаючое з князем Хованским, розбил, же мусіли и коммисарі его царского величества з Борисова \83\ уступити, нічого не отправуючи коммисії, в Петров пост уступили,

7 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: немає «на початку року».

8 У вид. Бодянського: «стягано».

а Борисов зостал 1 в облеженю. Там же князь Долгорукій міл потребу того літа с Чернецким, але розная война была: Могилев, воеводу убивши, ляхом поддался 66 и так же и Вилня учинило 2. Того ж літа рада на Кодачку была у петровицю, на которой раді гетман Хмелничченко зо всею старшиною и боярин Василій Борисович Шеремет был. И на оной раді 3 поставили ити з войском под Лвов, а з Шереметом старшим Цюцюрі, полковникові переясловскому, и полку 4 Киевскому и Прилуцкому 67, а Хмелничченко гетман зо всіми полками особно ити міет, що и учинили: боярин Шеремет 5 на Котелню пойшол шляхом, а Хмелницкій гетман Гончариским 6. Где войска коронніе з ордами гетмана Хмелницкого оступили, и там маючи потребу, не дали ся скупити з Шереметом 7, и мусіли згоду приняти з войском коронним и королеві присягнули з войском своїм, а тая згода стала под Слободищами. И так усі войска так коронніе, як козацкіе з Хмелницким и орда потягнули ку Шереметові, которій юже вишол был з Котелні, и Котелню зпалили з живностями, где на пустині облегли Шеремета вколо 8, не даючи оному упокою 9 а под час сліоти осінной. И так козаки 10, видячи гетмана своего з войсками, почали волно от Шеремета отступати, и сам старшій Цюрюра зо всіми козаками отступил Шеремета ж 11 и до войска гетмана своего Хмелницкого зо всіми козаками прихилився, що не без шкоди Козаков было, бо иных татаре пошарпали, а иних и в неволю побрали. Що видячи Шеремет, не уступал оборонною рукою, и що міл короля полского, взявши Варшаву, провадити в Киев в неволю, як собі тое обіцал, того не доказавши, сам о згоду просил и чинил примиря, обецуючися звести войско с Киева. И так згоду приняв, але того не доказав, бо князь Борятинскій, которій зоставал в Кіеві, на тое не позволив и войск полских не припустил до Киева з Шереметом. И так Шеремета зо всім войском взято в неволю до Криму, а иних началних людей жолніре 12 розобрали, в которих выкуплялися з неволі. И так знову Україна уся зостала за королем полским, опроч Переясловля и Ніжина и Чернігова з волостями, бо в тых городах воеводи зоставали. А в Переясловле Яким Сомченко наказним гетманом присланній \84\ был, которій одержался щире при его царскому величеству, любо и жолнірове войском с козаками и татаре, при Гуляницком на Задніпря пришовши, докучали; але постарому тіе три полки не давалися, а инніе усі полки поздавалися, где и залоги стали были, и жолнірове зімовали тую зиму по инних полках, почавши от Прилуцкого по усей Україні.

1 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «стал».

2 Там же: «учинили».

3 Там же: немає «раді».

4 Там же: «полкам».

5 Там же: «Шереметев».

6 Там же: помилково «Гонгорійским», у рос. перекладі: «Гончарихою», у сп. Козельського: «шляхом Гончаровским».

7 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «шереметевими» (очевидно, пропущено: «войсками»).

8 Там же: «около».

9 Там же: «ему покою», «ему упокою».

10 Там же: немає «козаки».

11 Там же: немає «Шеремета ж».

12 Там же: «жолнірове».