Розділ «РОКУ 1672»

На початку 7 зараз великих мясниц, як юже войска велікіе коронніе уступили в Полщу, гетман Дорошенко, затягнувши орду немалую * и войска свої скупивши, притягнул под Тростянец и місто спалил 114, але замку достати не могл, бо жолніре з людми там зачинилися и оборонилися. Тилко ж великую шкоду жолніре подняли в конях и риштунках, що в городіх 8 потратили, же много піших зостало. Але Дорошенко, не доставши замку, вернулся ку Чигирину, тилко ж много попустошил, — а татаре тогда вибрали Кублич 9 и инніе містечка, — и идучи, зоставил полк піхоти ув Умані, на которих уманці збунтовавшися, полковника Жеребилу убили и инних Козаков значних 10 з старшини, и черни вигнали з міста і місто здали гетманові Ханенкові на имя королевское.

Того ж року конфидерація встала на короля, и жолнірове, которії били при гетманові 11 Ханенкові, комонно пойшли в Полщу до того звіонзку 115.

Тоей же зіми, о середопостю, старшина задніпрская 12 з писарем войска задніпрского Карпом Мокріевичом 13 змовившися, менуючи, же постерегли зміну гетмана задніпрянского Демка Игнатенка \113\

7 Там же і в сп. Козельського: додано «того року».

* Починається знову рука Петра Іскрицького.

8 Там же: «в городі».

9 У сп. Судієнка: «Кублії»; у вид. Бодянського і в сп. Козельського: «татаре вибрали Кубичи».

10 У вид Бодянського: «знатных».

11 Там же і в сп. Козельського: «гетману».

12 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: немає «задніпрская», у сп. Судієнка: «задніпрянская».

13 У вид. Бодянського і сп. Козельського: немає «Мокріевичом».

Многогрішного противко его царскому величеству, напавши оного вночи в замку батуринском на ложку 1, оного взяли и извязали, и уложивши в воз, накривши шкурою, повезли на Москву 116, нічого не держачи, боячися, жеби оного не отнято, бо міл 2 войска своего затягового по станціях, также и полковники 3 немал по усіх городах 4 приятелі его были 5. Але як уже оного узявши, попровадили, то юже и тое мусіло розно уходити, а инних поймавши, на Москву посилали 6. Где того гетмана, на Москву припровадивши 7, давали на питку 8, тоест катові до рук пробовати, а як проважено в город, то многіе стрічи были и на оного плювали. И не стративши оного, отослано з братами его, з жоною на Сібір на вічное пребиванне 9. И так скончилося гетманство Многогрішного, которій собі клятву соборную святійшого патриархи нівочто поважаючи, совсім внівец пойшол 10, а маетность его розно старшина поділила.

Того ж літа прислан от короля его милости и гетманов коронних реиментаром з войсками 11 Лужецкій, каштелян подляскій, в Ладижин до гетмана Ханенка. Але там немного стояли, бо Дорошенко гетман, видячи, же оного утискают 12 зо всіх сторон а жалуючи гетманства утратити, яконайчастій посилал до турчина, просячи о посилки.

Того ж літа турчин зо всіми войсками рушил под Камянец, росказавши и ханові кримскому ку себі ити. И так хан кримскій, зейшовшися з гетманом Дорошенком, тягнули мимо Ладижин на Батог. И там гетман Ханенко и рейментар 13 каштелян подляскій міли потребу з оними, але же їх сили великіе не додержавши, мусіли уступати до Ладижина и с шкодою. А хан и Дорошенко, не займаючи Ладижина, з войсками потягнули просто под Камянец * до турчина, где и турчин притягнувши, Камянец найшовши не в готовности, бо войско з Камянця вийшли на тот час были за упрошеніем мещан, же не сподівалися того приходу турчинового. Где тилко недель дві держались, але знать, же юж бозкий 14 гнів наступил,

1 У вид. Бодянського: «ложу».

2 Там же і в сп. Козельського: додано «много».

3 Там же і в сп. Судієнка: «полковников».

4 У вид. Бодянського: помилково «горах».

5 Там же: «були».