Розділ «Урок 6. Домовленість про владу: документ Пилипа Орлика 1710 року»

Навчальна мета

Навчитися відокремлювати домовленість про порядок влади від звіту про її виконання. Зіставимо конкретний рукопис із його археографічною публікацією: сучасний переклад, давній текст і цифровий файл не є одним і тим самим носієм.

Паспорт джерела

Документ, відомий як «Пакти й Конституції» або «Конституція Пилипа Орлика», пов’язаний з обранням Пилипа Орлика гетьманом у таборі біля Бендер 5 квітня 1710 року за юліанським календарем, тобто 16 квітня за григоріанським. Це одна дата у двох календарях. Не переносимо сюди дату виготовлення цифрового файла або неперевірене датування із загальних метаданих.

Наш носій — староукраїнський рукопис із матеріалів РДАДА, фонд 124, опис 2, 1710 рік, справа 12. Це не латиномовний примірник зі Швеції. Оцифровану справу оприлюднено у Wikimedia Commons; повний файл має 21 сторінку PDF. Номер сторінки PDF не підмінює архівного номера аркуша: до цифрової послідовності входять різні частини справи.

Для читання обрано археографічну публікацію Ольги Вовк «Конституція Пилипа Орлика: оригінал та його історія», журнал «Архіви України», 2010, № 3–4, с. 145–166. Публікація прямо пояснює походження віднайденого староукраїнського оригіналу й містить його текст. Це точніше джерело для нашого короткого уривка, ніж невстановлений сучасний переказ або текст іншої мовної версії.

Факсиміле: де закінчується один аркуш і починається інший

Два послідовні відтворення зі староукраїнського рукопису: сторінки 11–12 збереженого PDF, позначки на растрах 7 зв. та 8. РДАДА, ф. 124, оп. 2, 1710 р., спр. 12. Джерело цифрового файла: Wikimedia Commons, Constitution of Pylyp Orlyk (original, Old Ukrainian). Растри отримано з PDF без домальовування літер; під час читання збільшуйте зображення. На стику сторінок переходить речення про межі особистої влади гетьмана.

Конкретний файл позначено PD-scan / PD-old-100-expired. Це вказівка щодо механічного відтворення давнього документа; вона не означає дозволу без обмежень копіювати сучасну статтю дослідниці, її коментарі чи будь-який новий переклад.

Контекст і коротке закінчення речення

У попередній частині речення гетьман і його наступники мають радитися щодо цілості Вітчизни, спільного добра та публічних справ із названими генеральною старшиною, полковниками й генеральними радниками. Обмеження стосується особистого вирішення цих справ без їхньої згоди й поради. Нижче наведено лише завершення цього речення.

Закінчення речення пункту VI за археографічною публікацією О. Б. Вовк (2010, с. 160); початок речення тут не процитовано. Історичну графіку короткого уривка подано за публікацією; це не повна транскрипція пункту або власне незалежне прочитання всього скоропису.

нε зачинати, нε үстановляти и в скутокъ нε приводити.

Власна навчальна передача сучасною українською

Не починати, не встановлювати й не здійснювати.

Це наш сучасний навчальний переклад лише наведеного закінчення, не офіційний переклад і не нова давня цитата. У ньому немає переліку учасників або всіх умов: їх установлюємо за поясненим попереднім контекстом. Три заперечені дії не слід читати як загальну заборону гетьманові діяти за будь-яких обставин.

Як працює обмеження

У вибраному місці протиставлено особисту дію гетьмана та узгодження з визначеним колом радників. Це припис про спосіб ухвалення рішень. З тексту можна досліджувати задум обмеження одноосібної влади, але не довести, що всі рішення вже ухвалювали саме так.

У тому самому пункті передбачено три щорічні генеральні ради; далі окремо описано термінові публічні справи поза їхніми встановленими строками, які гетьман має владнувати з обговоренням генеральною старшиною. Тому обране речення не слід переказувати як заборону вирішити будь-яке питання до наступного щорічного зібрання. Урок показує і правило погодження, і необхідність дочитати його процедурний контекст.