TextBook Вправа 1
1448 — дата вкладеного давнього привілею; 1792 — підтвердження прав; 1794 — внесення до актової книги; 1869 — історична публікація. Наш растр відтворює її друковану сторінку. Назвати його фотографією оригінального пергаменту 1448 року було б хибно. Додаткова дата 12 лютого 1792 року належить внутрішньому випису, а не замінює липневу дату зовнішнього підтвердження.
Вправа 2
Міщани мають відповідати перед чинним війтом; війт — перед королем або його загальним судом за зазначених у тексті умов виклику й недбалості в правосудді. Отже, перша половина про звільнення від окремих урядників не означає звільнення від будь-якого суду. Потрібно дочитати абзац до кінця.
Вправа 3
У тексті названо виклик королівським листом, скріпленим печаткою, та недбалість війта у здійсненні правосуддя. Відповідальність пов’язано з королем або його загальним судом, не довільним урядником. Хибний переказ прибрав суб’єкта, форму й умову; сучасну процедуру до цих слів не додаємо.
Вправа 4
Зникне застереження про збереження прав; разом із попередньою вказівкою на умови німецького права воно обмежує читання наданих повноважень як безмежних. Однак сама формула не дає повного переліку цих прав. Не можна ані відкинути її, ані домислити з неї будь-який потрібний сучасний виняток.
Вправа 5
Привілей установлює правовий порядок і ланки судової відповідальності, але не показує результату кожної справи та становища кожної групи мешканців. Потрібні, наприклад, міські судові книги й матеріали скарг або апеляцій із датами та учасниками. Інші придатні джерела прийнятні. Без них «завжди» та оцінка справедливості не доведені.
Урок 4. Шкільний статут: припис рівного навчання й межі свідчення
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України в документах» автора Редакція Textbook на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Урок 3. Відповіді з поясненнями“ на сторінці 1. Приємного читання.