Розділ «Урок 13. Конституція 1996 року: первісний документ і пізніше прочитання»

Навчальна мета

Навчитися встановлювати, який саме текст Конституції перед нами: архівний документ 1996 року, пізніша редакція чи авторське пояснення. На двох повних статтях перевіримо межі цитати, а на окремому законі — межі документа.

Паспорт джерела

Конституцію України прийняла Верховна Рада України 28 червня 1996 року. Перед нами відтворення її первісного тексту з архівної справи: ЦДАВО України, фонд 1, опис 16, справа 5466. Цифровий носій — файл «Конституція України (28.06.1996).djvu» у Wikimedia Commons, де джерелом зазначено електронний ресурс ЦДАВО. Для уроку використано його сторінки 2, 55 і 56. Ці цифрові номери звіряємо з видимими позначками аркушів; вони не тотожні друкованій пагінації: на зображенні сторінки 2 внизу надруковано 1, на зображенні 55 — 54.

Це нормативний документ, а не спогад про голосування і не сучасний підручниковий переказ. Ми досліджуємо первісний текст як історичне джерело. Урок не видає весь документ 1996 року за перевірену чинну редакцію на дату читання.

Початок Конституції: повні статті й неповний край сторінки

Конституція України, первісний текст, ЦДАВО України, ф. 1, оп. 16, спр. 5466; цифрова сторінка 2, видима позначка аркуша 2, друкована сторінка 1. На ній повністю видно преамбулу, статті 1–2 та початок статті 3. Відтворення з конкретного файла Commons, джерело якого — електронний ресурс ЦДАВО. Для дрібного тексту збільшуйте зображення.

Точний обмежений уривок

Нижче наведено лише повні статті 1 і 2 з цього зображення. Переноси рядків знято, поділ статті 2 на три абзаци збережено. Статтю 3 не включено: її текст продовжується за межами показаної сторінки.

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Україна є унітарною державою.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Що говорить джерело, а що пояснює укладач

У статті 1 перелічено характеристики держави, у статті 2 — положення про суверенітет, унітарність і територію. Це стислий нормативний виклад. Його можна використати як доказ того, які засади сформульовано в цьому документі. Саме речення про демократичну державу ще не є дослідженням того, як конкретна установа працювала у певному році: для цього потрібні також рішення, практика та інші джерела.

Пояснення «унітарна держава означає саме такий устрій усіх її установ» потребувало б додаткових положень і аргументів. Наш короткий уривок не перелічує всіх органів та процедур. Не дописуємо їх до цитати й не приписуємо авторам документа намірів, яких цей матеріал не встановлює. Укладацьке пояснення відділене від нормативного тексту заголовками.

Де закінчується Конституція і починається інший акт

Цифрова сторінка 55, видима позначка аркуша 55, друкована сторінка 54: завершення первісних перехідних положень і підписи Голови Верховної Ради України О. Мороза та Президента України Л. Кучми. Початок сторінки продовжує попередній текст. Її показано як свідчення структури й завершення документа; тут не публікується повна транскрипція всіх видимих пунктів.

Цифрова сторінка 56, видима позначка аркуша 56: окремий Закон України «Про прийняття Конституції України і введення її в дію», Київ, 28 червня 1996 року. Це інший акт у тій самій архівній добірці, а не наступна стаття Конституції. Його власна стаття 1 починається словами «Прийняти Конституцію України». Власна нумерація пояснює, чому в одному цифровому файлі знову бачимо статтю 1.