Розділ «Практична ситуація 2. Скарга»

Умова (вигадана). Орест подав до департаменту звернення про недоліки організації особистого прийому. Місяць минув: письмової відповіді немає, повідомлення про продовження строку не надходило. Він вирішив оскаржити порушення порядку розгляду свого звернення.

Послідовність дій: (1) спершу перевірити сферу: чи не діє спеціальний порядок — Закон «Про адміністративну процедуру» (для адміністративних послуг), процесуальні закони (КПК, ЦПК, КАС, трудове законодавство) та інші спеціальні режими (ст. 12); у прикладі Ореста предмет — саме порушення порядку розгляду звернення за цим Законом (строк і відповідь за ст. 20), а не адміністративна послуга, тож цей Закон застосовується; (2) визначити предмет — рішення, дія чи бездіяльність у сфері управлінської діяльності (ст. 4); (3) подати скаргу у порядку підлеглості вищому органові або посадовій особі — це не позбавляє права звернутися до суду (ч. 1 ст. 16); до скарги додати наявні рішення, прийняті раніше (ч. 6 ст. 16); (4) простежити строк: не пізніше одного року з моменту прийняття рішення і не пізніше одного місяця з часу ознайомлення з ним (ч. 1 ст. 17); у разі пропуску з поважної причини — просити поновлення (ч. 2 ст. 17); (5) за незгоди з рішенням вищого органу — суд (ч. 3 ст. 17).

Межі застосування: цей порядок не охоплює процесуальні скарги (ст. 12) та оскарження рішень загальних зборів колективних підприємств чи вищих державних органів — ті розглядаються в судовому порядку (ч. 3 ст. 16). Громадянин має права за ст. 18: брати участь у перевірці, знайомитися з матеріалами, отримати письмову відповідь, вимагати таємниці розгляду.

Джерела: ст. 4, 12, 16–19 Закону «Про звернення громадян».