- наявність компресійного синдрому;
- наявність вузлів у щитоподібній залозі і збільшення їх розмірів більш, ніж на 50% за 6 -12 місяців;
- косметичний дефект або прихильність хворого до операції;
• підозра на рак щитоподібної залози або наявність патоморфологічних даних;
• тиреоїдна автономія з тиреотоксикозом.
Для профілактики дифузного нетоксичного зоба необхідно поліпшення соціально-побутових і гігієнічних умов. Для категорії осіб, що є групою ризику по розвитку йододефіцитних станів, і для населення, що мешкає в ендемічних регіонах, використовується масова, групова та індивідуальна йодопрофілактика.
Масова йодопрофілактика проводиться у масштабі популяції за допомогою вживання в їжу харчової солі, молока, хліба, цукерок, соняшникової олії, які містять йод (рис. 3).
Рис. 3. Йодовані продукти харчування.
Досвід більшості країн свідчить, що найбільш ефективним методом вважається використання йодованої солі.
Дійсно, сіль використовується практично усім населенням постійно. При додаванні до неї йоду не змінюється колір, смак. Йодування солі не потребує високих технологій, і контроль здійснюється достатньо легко.
Для виробництва йодованої солі додають 20-40 мг калію йодату на 1 кг солі. Застосування в такій дозі калію йодату забезпечує надходження 150 мкг йоду щодня, а також підвищує якість йодування солі і збільшує термін її зберігання до 1 року.
Йодування солі є найбільш простим і дешевим способом у порівнянні з йодуванням хліба, води, кондитерських виробів. Крім того, сіль - продукт, який більшість людей використовують незалежно від соціального та економічного статусу.
Слід враховувати, що зберігання солі пов'язано зі зменшенням вмісту йоду в ній. Сіль повинна бути розфасована у водонепроникні пакети у зв'язку з можливістю потрапляння води, а це, у свою чергу, викликає втрату необхідних якостей солі, як і вплив сонячних променів.
Також під час приготування їжі (варіння, піджарка) йод частково випаровується, тому їжу потрібно солити в кінці приготування. До того ж йодована сіль не викликає ніяких побічних реакцій і не впливає на смакові властивості їжі.
Проте у регіонах із слабким йодним дефіцитом вживання солі не повинно перевищувати 25 мг калію йодату на 1 кг солі у зв'язку з наявністю ризику виникнення йод-індукованого тиреотоксикозу.
При цьому в регіонах, де є труднощі для використання йодованої солі, для йодопрофілактики застосовується йодована соняшникова олія.
Йодована соняшникова олія має переваги перед йодованою сіллю, тому що соняшниковій олії властиві енергетична та харчова цінність через наявність у ній жирних ненасичених кислот. Крім того, соняшникова олія, на відміну від солі, не потребує жорсткого контролю у використанні через ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
Також застосовується препарат йодованої олії - ліпоїдол, 38% якого складає йод. Ліпоїдол протипоказаний особам після 45 років через високу поширеність медулярного раку щитоподібної залози та можливості розвитку тиреотоксикозу.
Групова йодопрофілактика проводиться групам осіб, які мають підвищену потребу в йоді - жінки в період вагітності і лактації, діти, підлітки. Даній категорії осіб призначаються тривало препарати йоду у фізіологічних дозах (Йодбаланс, Йодомарин).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна тиреоїдологія» автора Шкала Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Препарати йоду“ на сторінці 3. Приємного читання.
