Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)

Медицина надзвичайних ситуацій

• б) такі, що викликають збудження і судоми;

До великої групи пригнічуючих отрут відносять снодійні препарати, наркотичні речовини, алкоголь та його сурогати. Отруєння снодійними препаратами – або нещасні випадки внаслідок передозування ліків, або приймання великої кількості з метою самогубства, хоча і випадкові отруєння і вбивства у такий спосіб також не можна виключати. Найбільш відомі снодійні – похідні барбітурової кислоти (фенобарбітал, барбітал, барбаміл, етамінал), а також похідні інших речовин (нітрозепам, ноксирон) тощо. Смертельні дози коливаються в досить широких межах – від 1 г для етаміналу натрію до 5-15 г для ноксирону. Як снодійні речовини діють і транквілізатори – седуксен, триоксазин, еленіум, і т. ін.

Потрапивши до організму, снодійні речовини тягнуть за собою різке пригнічення діяльності центральної нервової системи, внаслідок чого людина засинає, але цей сон швидко переходить у коматозний стан, що супроводжується уповільненням дихання, падінням артеріального тиску та олігурією за рахунок падіння ниркового тиску. Протягом 2-3 діб настає смерть внаслідок асфіксії від паралічу дихального центру та різкого набряку легень.

Перша допомога. Промивання шлунку, якщо пройшло <24 ч після отруєння. При негайній втручанні – блювотний засіб (ипекакуана), на стадії засинання – промивання шлунку, активоване вугілля. Постійне спостереження та догляд. Викликати швидку

Отруєння наркотиками

Отруєння наркотиками дуже почастішали останнім часом. Здебільшого це нещасні випадки внаслідок значного передозування, при вживанні з метою досягнення ейфорійного стану, що можливо лише при перевищенні терапевтичної дози. У медицині найбільш відомими є засоби алкалоїдної групи: опій та його похідні – морфін, кодеїн, а також папаверин, героїн, кокаїн, гашиш (план, анаша, марихуана) та ін.

За симптоматикою гострого отруєння виділяється три періоди, У першому періоді поліпшується самопочуття, підвищується настрій і з'являється ейфорійний стан, обличчя червоніє, пульс і дихання прискорюються. У другому періоді з'являється апатія, сонливість, обличчя блідне, дихання і серцебиття уповільнюються, зіниці звужуються, спостерігаються нудота і блювота.

Якщо в організмі знаходиться значна кількість наркотиків, то може настати третій період – наркотичний. Він характеризується розслабленням м'язів, зниженням рефлексів, значним звуженням зіниць, за винятком отруєння кокаїном, коли зіниці розширюються. Свідомість втрачається, людина впадає в кому. Смерть внаслідок паралічу дихального центру. Залежно від дози, смерть може настати через кілька годин або 1-2 дні після прийому наркотику. Смертельна доза морфіну при звичайному (внутрішньом'язовому) введенні становить 0,2-0,4 г, при внутрішньовенному вона знижується до 0,1-0,2 г, але при звиканні організму у деяких суб'єктів може підвищуватися до 5-10 г, тобто зростати у 50 разів. Смертельна доза опію, прийнятого усередину, становить 2–5 г, кокаїну-1-1,5 г.

Перша допомога. Блювотні засоби протипоказані. Промивання шлунку, активоване вугілля, забезпечення адекватної вентиляції легень.

Отруєння алкоголем

Серед усіх отруєнь, безперечно, перше місце посідає отруєння етиловим алкоголем. Через це воно розглядається окремо, незважаючи на належність до отрут, пригнічуючих, центральну нервову систему.

Етиловий алкоголь – безбарвна, прозора, летюча рідина, пекуча на смак. У різних концентраціях присутній як складова частина алкогольних напоїв. Дія алкоголю на організм обумовлена впливом його на центральну нервову систему. Спочатку відбувається гальмування функції кори головного мозку, а в подальшому, при нарощуванні концентрації етанолу в організмі, гальмівні процеси поширюються на підкоркові вузли, мозочок, центри довгастого і спинного мозку. Одночасно порушується функція вегетативної нервової системи і внутрішніх органів. При цьому може настати коматозний стан і смерть – чи від безпосередньої токсичної дії алкоголю на дихальний центр, або від послаблення серцевої діяльності.

Будучи введеним в організм через рот, алкоголь починає всмоктуватися вже в ротовій порожнині, далі в цілунку (близько 20%) та в дванадцятипалій і тонкій кишці (80%). Всмоктуючись у кров, алкоголь розподіляється по всіх тканинах, рідинах і органах до настання дифузної рівноваги (фаза резорбції). Це відбувається за 1-1,5 години, іноді і раніше. Після досягнення найвищої концентрації починається виведення алкоголю з організму {фаза елімінації, яка настає через 1,5-3 години).

В організмі під впливом ферментів алкогольдегідрогенази і альдегіддегідрогенази в печінці, та під впливом каталази у м'язах, близько 90-92% прийнятого алкоголю інактивується за рахунок окислювання до ацетальдегіду, ацетату, вуглекислого газу та води. 8-10% виводяться з повітрям, що видихається, сечею, потом, молоком, слізьми і т. д.

Вплив введеного в організм алкоголю залежить не тільки від кількості і концентрації алкогольних напоїв, а й від численних моментів, особливостей і обставин, серед яких важливе значення мають:

• індивідуальна толерантність організму до алкоголю;

• фізичний і психічний стан;

• вік людини;

• кількість і характер їжі, що міститься у шлунку;

• температура навколишнього середовища і т. ін. Токсичність етилового алкоголю значно підвищується наявністю в ньому інших спиртів (амілового, ізобутилового та інших) або сивушних олій у самогоні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Медицина надзвичайних ситуацій» автора Халмурадов Б.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ I. Медико-тактична характеристика надзвичайних ситуацій

  • Завдання екстреної медичної допомоги постраждалим у НС

  • Евакуація постраждалих

  • Загальна медико-тактична характеристика надзвичайних ситуацій

  • Заходи екстреної медичної допомоги у вогнищі НС

  • Медико-тактична характеристика транспортних катастроф

  • Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим в авіаційних пригодах

  • Дорожньо-транспортні пригоди (катастрофи)

  • Пошкодження від зіткнення людини з автомобілем, що рухається

  • Травма в салоні (кабіні) автомобіля

  • Випадіння і автомобіля який рухається

  • Катастрофи на залізниці

  • Медико-тактична характеристика аварій на пожежо-, вибухонебезпечних об'єктах

  • Медико-санітарна характеристика природних надзвичайних ситуацій

  • Характеристика і структура санітарних втрат серед населення внаслідок землетрусів

  • Організація медичного забезпечення потерпілого населення внаслідок землетрусу

  • Медико-тактична характеристика зон радіоактивного забруднення

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм

  • Медико-тактична характеристика радіаційних аварій

  • Медико-санітарне забезпечення під час ліквідації наслідків радіаційних аварій

  • Розділ II. Фізіологія та анатомія людини

  • Загальна характеристика та класифікація клітин

  • Загальна характеристика та класифікація тканин

  • Епітеліальна тканина

  • Сполучна тканина

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Орган. Система органів. Організм

  • Поняття про здоров'я та хворобу

  • Загальні реакції організму на ушкодження

  • Анатомія людини

  • Опорно-руховий апарат (процес руху)

  • Вчення про кістки та їх з'єднання

  • Скелет голови. Череп

  • Скелет тулуба

  • Скелет верхньої кінцівки.

  • Скелет нижньої кінцівки

  • Анатомія органів дихання

  • Розділ III. Організаційні заходи і засоби надання долікарської допомоги

  • М'які пов'язки

  • Пов'язки на окремі ділянки

  • Транспортна іммобілізація

  • Техніка накладання транспортних шин на різні ділянки тіла

  • Транспортування постраждалих

  • Домедична допомога при пошкодженнях

  • Пошкодження кісток та суглобів

  • Пошкодження органів

  • Переломи кісток черепа

  • Травми органів лицевого черепа

  • Фізичні пошкодження ока

  • Травми хребта і спинного мозку

  • Ознаки при переломі шийних хребців

  • Крижовий і куприковий відділи

  • Закриті та відкриті пошкодження живота

  • Кровотеча та перша допомога при кровотечах

  • Причини кровотечі

  • Домедична допомога при зовнішній кровотечі

  • Максимальне згинання кінцівок у суглобах

  • Помилки при накладанні артеріального джгута

  • Долікарська реанімація

  • Організаційні основи серцево-легеневої реанімації

  • Елементарне підтримання життя

  • Штучна вентиляція легень

  • Непрямий масаж серця

  • Особливості непрямого масажу серця у дітей

  • Опіки, відмороження, утоплення, принципи домедичної допомоги

  • Загальна та місцева дія холоду

  • Надання першої допомоги при утопленні

  • Отруєння хімічними речовинами

  • Умови дії отрути на організм людини

  • Шляхи потрапляння отрути в організм

  • Шляхи виведення отрути з організму

  • Клінічний перебіг отруєнь

  • Походження отруєнь

  • Отруєння окремими хімічними речовинами та сполуками

  • Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)