Остеологія – вчення про кістки. Скелет – це комплекс щільних утворів, які розвиваються із мезенхіми. Увесь скелет людини складається з кісток голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок.
Скелет виконує наступні функції:
• 1) опори (внаслідок прикріплення м'яких тканин до різних частин скелета);
• 2) рухів (завдяки будові кісток у вигляді важелів);
• 3) захисну (шляхом формування кісткових каналів і порожнин – череп, грудна клітка, таз);
• 4) обміну речовин (особливо мінеральний обмін, тому що кістка є депо мінеральних солей – фосфору, калію, кальцію, заліза тощо);
• 5) кровотворну (кістковий мозок, який знаходиться в кістках);
• 6) діагностичну (за допомогою радіоактивних ізотопів рентгенівських променів).
Класифікація кісток:
• 1. Довгі кістки – мають тіло (діафіз) і кінці (епіфіз – проксимальний та дистальний). Між діафізом та епіфізом є "зона росту" – метафіз, за рахунок чого кістка росте у довжину.
• 2. Короткі кістки – наприклад, фаланги пальців.
• 3. Плоскі кістки – широкі, мають захисну функцію (наприклад, лопатка).
• 4. Змішані кістки – мають елементи плоских і губчастих кісток (наприклад, хребці).
Кістка як орган. Кістка як орган складається із різних тканин: основної – власне кісткової, а також хрящової, кровотворної, жирової, її пронизують судини і нерви. Кісткова тканина складається з клітинних елементів та основної (міжклітинної) речовини. Серед усіх тканин організму міжклітинна речовина кістки вирізняється високим вмістом неорганічних речовин, що забезпечує механічну міцність скелета. Знежирена, відбілена та висушена кістка (мацерована) на 1 /3 складається з органічних речовин, які отримали назву "осеїн", і на 2/3 – з неорганічних (макро- та мікроелементи). У живому організмі кістка містить до 50 % води, 28,15 % органічних речовин, в тому числі 15,75 % жиру і 21,85 % неорганічних речовин, які представлені сполуками кальцію, фосфору, магнію та інших елементів.
Кожна кістка складається із компактної та губчастої кісткової речовини, співвідношення яких є різним у різних кістках і навіть в межах однієї кістки. Універсальною структурною одиницею зрілої кісткової тканини є пластинка, яка в губчастій речовині формує трабекули, а в компактній – остеони.
Зовні кістка, за винятком суглобових поверхонь, покрита окістям. Окістя складається з поверхневого волокнистого шару, утвореного пучками колагенових волокон, та глибокого остеогенного шару. За рахунок окістя, яке пронизане судинами, здійснюється живлення кісткової тканини; клітинні елементи остеогенного шару забезпечують ріст кістки у ширину та її регенерацію. Суглобові поверхні кістки покриті суглобовим хрящем. Між епіфізом та діафізом трубчастих кісток знаходиться хрящова пластинка росту (епіфізарна), за рахунок якої кістка росте в довжину.
Артросиндесмологія – наука про з'єднання кісток.
Усі суглоби класифікуються за кількістю суглобових поверхонь, за формою та функцією.
За кількістю суглобових поверхонь розрізняють суглоби:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Медицина надзвичайних ситуацій» автора Халмурадов Б.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вчення про кістки та їх з'єднання“ на сторінці 1. Приємного читання.
