Природні катастрофи або як їх ще називають-стихійні лиха, виникають як раптова подія з врахуванням того, що поява одного з них може спровокувати появу інших, та взаємно обтяжити наслідки. НС, що спричинені природними факторами, класифікують за видами стихійних лих та джерелами їх походження. На території України, виходячи з клімато-географічних особливостей, найбільш імовірними є стихійні лиха, пов'язані з геологічними, гідрологічними і метеорологічними природними явищами. Із сейсмогеологічних стихійних лих найбільш актуальними для України є землетруси, зсуви та просадка земної поверхні.
Таким чином, все викладене свідчить, що в Україні існує потенційна загроза виникнення і збільшення кількості НС, які можуть мати значні негативні наслідки
Сейсмоактивні зони оточують територію України на південному заході й півдні, до яких відносяться зони: Закарпатська, Вранча, Кримсько-чорноморська і Південно-азовська. У сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями країни є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Автономна Республіка Крим (табл. 5.1).
Унікальна сейсмоактивна європейська зона Вранча розташована в районі з'єднання Південних (Румунія) і Східних (Україна) Карпат В межах цієї зони осередки землетрусів розташовано у земній корі та верхній мантії Землі на глибині 80-180 км. Глибокофокусність землетрусів у зоні Вранча обумовлює повільне згасання сейсмічних хвиль та їхнє поширення на значній відстані від епіцентру, внаслідок чого значна частина території України знаходиться в зоні землетрусів силою 4-5 балів.
Сейсмонебезпечність Одеської області обумовлена наявністю осередків землетрусів у гірському масиві Вранча-Східні Карпати (Румунія), Де мали місце землетруси силою 6-7 балів з поширенню наслідків на значну територію.
Кримсько-чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня весь Кримський півострів. Осередки землетрусів виникають на глибині 20- 40 км в гірських місцинах та 10-12 км глибини на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. Південний берег Криму відноситься до регіонів з підвищеною сейсмоактивністю.
Південно-азовська зона виділена нещодавно, що підтверджено реєстрацією землетрусів силою 5-6 балів.
На платформній частині України виділено низку потенційно небезпечних зон із силою поштовхів до 4-5 балів.
Таблиця 5.1
Потенційно сейсмонебезпечні території України
| Адміністративно-територіальні одиниці | Площа сейсмонебезпечних зон, тис. км2 | Чисельність населення сейсмонебезпечних зон, тис. чол. | ||||||
| Всього | Силою більше | Всього | Силою більше | |||||
| VI балів | VП балів | VIII балів | VI балів | VII балів | VIII балів | |||
| УКРАЇНА | 123,7 | 95,0 | 27,3 | 1,4 | 10929,2 | 7976,1 | 2162,2 | 790,9 |
| АР Крим | 11,1 | 9,0 | 1,8 | 0,3 | 1868,5 | 454,4 | 746,1 | 668,0 |
| Вінницька | 16,0 | 16,0 | - | - | 1148,7 | 1148,7 | - | - |
| Закарпатська | 12,8 | - | 12,8 | - | 265,9 | - | 265,9 | - |
| Івано-Франківська | 10,4 | 10,4 | - | - | 1029,7 | 1029,7 | - | - |
| Кіровоградська | 2,5 | 2,5 | - | - | 126,3 | 126,3 | - | - |
| Львівська | 7,2 | 7,2 | - | - | 1390,0 | 1390,0 | - | - |
| Миколаївська | 8,2 | 8,2 | - | - | 447,4 | 447,4 | - | - |
| Одеська | 33,4 | 22,2 | 10,1 | 1,1 | 2635,3 | 1675,0 | 837,4 | 122,9 |
| Тернопільська | 3,4 | 3,4 | - | - | 273,8 | 273,8 | - | - |
| Хмельницька | 10,3 | 10,3 | - | - | 805,0 | 805,0 | - | - |
| Чернівецька | 8,1 | 5,5 | 2,6 | - | 938,6 | 625,8 | 312,8 | - |
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Медицина надзвичайних ситуацій» автора Халмурадов Б.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Медико-санітарна характеристика природних надзвичайних ситуацій“ на сторінці 1. Приємного читання.
