Причини та наслідки виникнення радіаційних аварій
На ядерних енергетичних установках в результаті аварійного викиду можливі наступні фактори радіаційного впливу на населення:
• зовнішнє опромінення від радіоактивної хмари і від радіоактивно забруднених поверхонь землі, будівель, споруд та ін.;
• внутрішнє опромінення при вдиханні знаходяться в повітрі радіоактивних речовин і при споживанні забруднених радіонуклідами продуктів харчування та води;
• контактне опромінення за рахунок забруднення радіоактивними речовинами шкірних покривів.
Залежно від складу викиду може переважати (тобто приводити до надмірних дозових навантажень) той чи інший з перерахованих вище шляхів впливу. Радіонуклідами, що вносять істотний внесок в опромінення організму і його окремих органів (щитовидної залози і легенів) при аваріях на ядерних енергетичних установках, є: 13ІІ, 132І„ 34Cs„ 37Cs, 50Sr, 88Kr, 106Ru, 238Pu (аерозоль), 239Pu (аерозоль).
Аварії на сховищах радіоактивних відходів становлять велику небезпеку, так як вони можуть призвести до тривалого радіоактивного забруднення великих територій високотоксичними радіонуклідами і викликати необхідність широкомасштабного втручання.
Аварійна ситуація при глибинному похованні рідких радіоактивних відходів в підземні горизонти можлива при раптовому руйнуванні оголовка свердловини, що знаходиться під тиском.
У разі розмиву і розчинення порід пласта-колектора агресивними компонентами радіоактивних відходів, наприклад кислотами, збільшується пористість порід, що може призводити до витоку газоподібних радіоактивних відходів. В цьому випадку переопромінення, як правило, може піддатися персонал сховища.
При аварії на радіохімічний виробництві радіонуклідної склад і величина аварійного викиду (скидання) істотно залежать від технологічного ділянки процесу і ділянки радіохімічного виробництва. Основний внесок в формування радіоактивного забруднення місцевості в разі радіаційної аварії на радіаційно-хімічному виробництві можуть вносити ізотопи 90Sr, 134Cs, 137Cs, 238Pu, 239Pu, 240Pu, 241Pu, 241 Am, 244Cm. Підвищений фон гамма-випромінювання на місцевості створюють в основному 134Cs, 137Cs.
Аварії з радіонуклідних джерел пов'язані з їх використанням в промисловості, газо- і нафтовидобутку, будівництві, дослідницьких і медичних установах. Аварії з радіоактивними джерелами можуть відбуватися без їх розгерметизації і з розгерметизацією. Характер радіаційного впливу визначається видом радіоактивного джерела, просторовими і тимчасовими умовами опромінення. При аварії з локалізованим джерелом переопромінення може піддатися обмежене число осіб, що мали безпосередній контакт з радіоактивним джерелом, з переважною клінікою загального нерівномірного опромінення і місцевого (локального) радіаційного ураження окремих органів і тканин. У разі розгерметизації радіоактивного джерела можливо радіоактивне забруднення значної території (Гоянія, Бразилія, 1987 г.).
Особливістю аварії з радіоактивним джерелом є складність встановлення факту аварії. На жаль, часто подібна аварія встановлюється після реєстрації важкого радіаційного ураження.
При аварії з ядерними боєприпасами в разі диспергирования ділиться матеріалу (механічне пошкодження, пожежа) основним фактором радіаційного впливу є ізотопи 239Ри і 241 Am з переважанням внутрішнього опромінення за рахунок інгаляції. При пожежі можливий сценарій, коли основним вражаючим фактором буде виділення оксиду тритію (молекулярного тритію).
Аварії під час перевезення радіоактивних матеріалів також можливі, незважаючи на те, що практика транспортування радіоактивних матеріалів базується на нормативно-правових документах, які регламентують її безпеку.
Поширеними в перевезеннях і найбільш небезпечними є гексафторид урану та з'єднання плутонію. З'єднання триваложивучого (більше 2000 років!) Плутонію (зазвичай діоксид плутонію) становлять небезпеку через тривале α-випромінювання і високу токсичність. Основним шляхом надходження аерозолю діоксиду плутонію є інгаляційний.
Прикладом складної радіаційної ситуації, пов'язаної з переопроміненнямм людей і великим радіоактивним забрудненням території внаслідок порушення зберігання радіоактивних речовин, може бути опромінення 137Cs групи людей в місті Гоянія (Бразилія). 12 вересня 1987 р двоє людей виявили ампулу з порошком 137Cs. В результаті розносу порошку в місті утворилося 7 великих і до 50 дрібних ділянок забруднення. Забруднення шкіри та одягу, а також внутрішнього опромінення зазнали 249 чол., з числа яких у 129 виникли гострі радіаційні ураження середнього та тяжкого ступенів тяжкості, і 4 чол. загинули від гострої променевої хвороби.
Вплив іонізуючого випромінювання на організм
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Медицина надзвичайних ситуацій» автора Халмурадов Б.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Медико-тактична характеристика зон радіоактивного забруднення“ на сторінці 1. Приємного читання.
