Розділ II. Фізіологія та анатомія людини

Медицина надзвичайних ситуацій


Фізіологія людини


Нормальна фізіологія – наука про функції організму і механізми їх регуляції. Функція – це діяльність органа чи систем організму. Під фізіологічною системою розуміють сукупність органів, що виконують певну функцію і мають загальні механізми регуляції. Регуляція – це зміна діяльності, що контролюється.

Вчення про фізіологічну регуляцію базується на принципі нервізму – визнанні провідної ролі нервової системи в регуляції будь-якої функції організму. Такий механізм регуляції називається нервовим чи рефлекторним. В його основі лежить рефлекс. Рефлексом називають реакцію-відповідь організму на подразнення при обов'язковій участі центральної нервової системи. Прикладом рефлекторного механізму регуляції може бути відсмикування руки при уколі пальця, звуження зіниці ока при дії світла.

Ще одним механізмом регуляції є нейрогуморальний, який опосередковується фізіологічно активними речовинами через кров і спинномозкову рідину (ліквор) мозку. Наприклад, при підвищенні концентрації адреналіну в крові підвищується сила і частота серцевих скорочень.

Одним із принципів фізіологічної регуляції є саморегуляція, що базується на зворотному зв'язку, який є рефлекторним механізмом регуляції: центральна нервова система отримує інформацію про те, чи виконав орган свою роботу і в якому обсязі. У центральній нервовій системі вона зіставляється із запрограмованим результатом, що очікувався.

У нейрогуморальній регуляції також важливу роль відіграє саморегуляція, яка відбувається за рахунок зворотного зв'язку. Наприклад, збільшення рівня цукру в крові вловлюється глюкозо-рецепторами, які сигналізують про цю зміну в центральну нервову систему. Це призводить до викиду в кров гормону підшлункової залози інсуліну, який зменшує концентрацію цукру.

Вивчення фізіології необхідне для наукового обґрунтування і створення умов здорового способу життя, що попереджує захворювання. Збереження здоров'я людини – одне із першочергових завдань сучасної медицини. Виконання цього завдання базується на фізіологічних знаннях. Таким чином, фізіологія є основою профілактичного напрямку в медицині.

Фізіологія тісно пов'язана із суміжними науками: анатомією, гістологією, біологічною хімією, біологічною фізикою, кібернетикою та в цілому з біологією. Вона широко застосовує їх методи і досягнення при вивченні функцій організму і в першу чергу опирається на здобутки наук, які вивчають будову організму, тому що структура і функція діалектично пов'язані. Не можна зрозуміти функцію органа, не знаючи його морфологічних особливостей.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Медицина надзвичайних ситуацій» автора Халмурадов Б.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ II. Фізіологія та анатомія людини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ I. Медико-тактична характеристика надзвичайних ситуацій

  • Завдання екстреної медичної допомоги постраждалим у НС

  • Евакуація постраждалих

  • Загальна медико-тактична характеристика надзвичайних ситуацій

  • Заходи екстреної медичної допомоги у вогнищі НС

  • Медико-тактична характеристика транспортних катастроф

  • Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим в авіаційних пригодах

  • Дорожньо-транспортні пригоди (катастрофи)

  • Пошкодження від зіткнення людини з автомобілем, що рухається

  • Травма в салоні (кабіні) автомобіля

  • Випадіння і автомобіля який рухається

  • Катастрофи на залізниці

  • Медико-тактична характеристика аварій на пожежо-, вибухонебезпечних об'єктах

  • Медико-санітарна характеристика природних надзвичайних ситуацій

  • Характеристика і структура санітарних втрат серед населення внаслідок землетрусів

  • Організація медичного забезпечення потерпілого населення внаслідок землетрусу

  • Медико-тактична характеристика зон радіоактивного забруднення

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм

  • Медико-тактична характеристика радіаційних аварій

  • Медико-санітарне забезпечення під час ліквідації наслідків радіаційних аварій

  • Розділ II. Фізіологія та анатомія людини
  • Загальна характеристика та класифікація клітин

  • Загальна характеристика та класифікація тканин

  • Епітеліальна тканина

  • Сполучна тканина

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Орган. Система органів. Організм

  • Поняття про здоров'я та хворобу

  • Загальні реакції організму на ушкодження

  • Анатомія людини

  • Опорно-руховий апарат (процес руху)

  • Вчення про кістки та їх з'єднання

  • Скелет голови. Череп

  • Скелет тулуба

  • Скелет верхньої кінцівки.

  • Скелет нижньої кінцівки

  • Анатомія органів дихання

  • Розділ III. Організаційні заходи і засоби надання долікарської допомоги

  • М'які пов'язки

  • Пов'язки на окремі ділянки

  • Транспортна іммобілізація

  • Техніка накладання транспортних шин на різні ділянки тіла

  • Транспортування постраждалих

  • Домедична допомога при пошкодженнях

  • Пошкодження кісток та суглобів

  • Пошкодження органів

  • Переломи кісток черепа

  • Травми органів лицевого черепа

  • Фізичні пошкодження ока

  • Травми хребта і спинного мозку

  • Ознаки при переломі шийних хребців

  • Крижовий і куприковий відділи

  • Закриті та відкриті пошкодження живота

  • Кровотеча та перша допомога при кровотечах

  • Причини кровотечі

  • Домедична допомога при зовнішній кровотечі

  • Максимальне згинання кінцівок у суглобах

  • Помилки при накладанні артеріального джгута

  • Долікарська реанімація

  • Організаційні основи серцево-легеневої реанімації

  • Елементарне підтримання життя

  • Штучна вентиляція легень

  • Непрямий масаж серця

  • Особливості непрямого масажу серця у дітей

  • Опіки, відмороження, утоплення, принципи домедичної допомоги

  • Загальна та місцева дія холоду

  • Надання першої допомоги при утопленні

  • Отруєння хімічними речовинами

  • Умови дії отрути на організм людини

  • Шляхи потрапляння отрути в організм

  • Шляхи виведення отрути з організму

  • Клінічний перебіг отруєнь

  • Походження отруєнь

  • Отруєння окремими хімічними речовинами та сполуками

  • Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)