Опіки, відмороження, утоплення, принципи домедичної допомоги

Медицина надзвичайних ситуацій

Еректильна фаза опікового шоку характеризується збудженим станом постраждалого. Постраждалий скаржиться на сильний головний біль, озноб, прискорене серцебиття та дихання.

Торпідна фаза характеризується байдужістю хворого при збереженій свідомості, зниженням температури тіла. Зниження артеріального тиску настає пізніше ніж при травматичному шоці. Поганою прогностичною ознакою є безперервне блювання. Підвищення температури тіла постраждалого свідчить про вихід організму зі стану шоку.

Для визначення прогнозу опікового шоку використовують "правило ста" (ПС). Індекс ПС визначають за цифровими значеннями віку і площі опіку (ПС= вік + S опіку). Наприклад: постраждалому 45 років, а площа опіку – 30%: ПО=45+30=75. Індекс вважається сприятливим, коли показник до 65, сумнівним – 65-75, несприятливим більш ніж 75. Для визначення прогнозу опікового шоку у дітей віком до 14 років цим правилом не користуються.

За 2-3 доби розвивається період токсемії, спричинений всмоктуванням у кров продуктів розпаду мертвих тканин, який триває 7-8 днів. У постраждалого підвищується температура тіла, з'являються марення, збудження, спрага, втрата апетиту, пульс пришвидшується, дихання поверхневе. Можуть бути блювання, пронос, судоми.

У випадках коли в організм потрапляє інфекція, розвивається наступний період – септікотоксемія. Температура тіла стає гектичною, опечена поверхня нагноюється, різко погіршується стан хворого. Летальність у цьому періоді складає майже 80%. Для того, щоб уникнути виникнення септікотоксемії необхідно суворо і ретельно дотримуватися правил асептики і антисептики.

В період реконвалесценції (одужання) у постраждалого нормалізується температура тіла, з'являється апетит, опікові рани покриваються грануляцією, поверхневі опіки загоюються.

Перша допомога

При опіках полум'ям необхідно загасити вогонь водою, снігом, піском або збити постраждалого з ніг і прокотити його по землі. Вкривати постраждалого щільною тканиною (ковдрою, пальто) не бажано, оскільки при цьому дія високої температури буде триваліша, що в свою чергу призводить до більш глибоких опіків.

Після припинення дії термічного фактора необхідно негайно звільнити опечену ділянку від нагрітого одягу (рис. 14.3а). Якщо одяг прилип до опеченої поверхні, його обрізають, залишаючи частину на місці опіку. Потрібно якнайшвидше охолодити опечену поверхню (рис 14.3 б). При невеликих опіках охолодити можна під проточною водою протягом 10-15 хв. або протираючи розчиненим спиртом (горілкою) уражену ділянку, при великих опіках застосовують лід. Якщо не можна охолодити вказаними методами, то краще залишити опечену поверхню відкритою для охолодження її повітрям. Після охолодження опеченої поверхні необхідно накласти на рану асептичну пов'язку (рис. 14.3 в, г) і звернутися до лікувального закладу. Пам'ятайте: охолодження опіків – єдиний ефективний засіб першої допомоги.

Етапи надання першої допомоги при опіку (пояснення is тексті)

Рис. 14.3. Етапи надання першої допомоги при опіку (пояснення is тексті)

При наданні першої допомоги не можна змазувати опечену поверхню або шкіру навколо опіку олією, маслом, жиром чи різними мазями, бо цс погіршує тепловіддачу з опеченої поверхні, що в свою чергу призводить до виникнення більш глибоких опіків. Не слід при наданні першої допомоги проколювати пухирі або видаляти некротичні тканини.

Хімічні опіки

Хімічні опіки виникають під дією концентрованих кислот або лугів на тканини організму. Хімічні опіки найчастіше виникають на спеціалізованих виробництвах, а також у побуті внаслідок нещасного випадку.

Опіки кислотами відрізняються від опіків, спричинених лугами, тим, що, відбираючи у тканинах воду, вони призводять до зсідання білків, внаслідок чого утворюється поверхневий щільний струп. Луги ж вступають у реакції з білками і жирами організму, проникають у глибину тканин, не утворюючи щільного струпа. При опіку лугами струп м'який, білий, легко відпадає, оголюючи при цьому тканини.

При наданні першої допомоги у таких випадках необхідно негайно обмити опечені ділянки великою кількістю води, бажано струминою (під краном). Після цього змастити опечеш поверхню нейтралізаторами: при опіках кислотами – 5% розчин соди: при опіках лугами – 10% розчин борної кислоти або оцту.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Медицина надзвичайних ситуацій» автора Халмурадов Б.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Опіки, відмороження, утоплення, принципи домедичної допомоги“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ I. Медико-тактична характеристика надзвичайних ситуацій

  • Завдання екстреної медичної допомоги постраждалим у НС

  • Евакуація постраждалих

  • Загальна медико-тактична характеристика надзвичайних ситуацій

  • Заходи екстреної медичної допомоги у вогнищі НС

  • Медико-тактична характеристика транспортних катастроф

  • Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим в авіаційних пригодах

  • Дорожньо-транспортні пригоди (катастрофи)

  • Пошкодження від зіткнення людини з автомобілем, що рухається

  • Травма в салоні (кабіні) автомобіля

  • Випадіння і автомобіля який рухається

  • Катастрофи на залізниці

  • Медико-тактична характеристика аварій на пожежо-, вибухонебезпечних об'єктах

  • Медико-санітарна характеристика природних надзвичайних ситуацій

  • Характеристика і структура санітарних втрат серед населення внаслідок землетрусів

  • Організація медичного забезпечення потерпілого населення внаслідок землетрусу

  • Медико-тактична характеристика зон радіоактивного забруднення

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм

  • Медико-тактична характеристика радіаційних аварій

  • Медико-санітарне забезпечення під час ліквідації наслідків радіаційних аварій

  • Розділ II. Фізіологія та анатомія людини

  • Загальна характеристика та класифікація клітин

  • Загальна характеристика та класифікація тканин

  • Епітеліальна тканина

  • Сполучна тканина

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Орган. Система органів. Організм

  • Поняття про здоров'я та хворобу

  • Загальні реакції організму на ушкодження

  • Анатомія людини

  • Опорно-руховий апарат (процес руху)

  • Вчення про кістки та їх з'єднання

  • Скелет голови. Череп

  • Скелет тулуба

  • Скелет верхньої кінцівки.

  • Скелет нижньої кінцівки

  • Анатомія органів дихання

  • Розділ III. Організаційні заходи і засоби надання долікарської допомоги

  • М'які пов'язки

  • Пов'язки на окремі ділянки

  • Транспортна іммобілізація

  • Техніка накладання транспортних шин на різні ділянки тіла

  • Транспортування постраждалих

  • Домедична допомога при пошкодженнях

  • Пошкодження кісток та суглобів

  • Пошкодження органів

  • Переломи кісток черепа

  • Травми органів лицевого черепа

  • Фізичні пошкодження ока

  • Травми хребта і спинного мозку

  • Ознаки при переломі шийних хребців

  • Крижовий і куприковий відділи

  • Закриті та відкриті пошкодження живота

  • Кровотеча та перша допомога при кровотечах

  • Причини кровотечі

  • Домедична допомога при зовнішній кровотечі

  • Максимальне згинання кінцівок у суглобах

  • Помилки при накладанні артеріального джгута

  • Долікарська реанімація

  • Організаційні основи серцево-легеневої реанімації

  • Елементарне підтримання життя

  • Штучна вентиляція легень

  • Непрямий масаж серця

  • Особливості непрямого масажу серця у дітей

  • Опіки, відмороження, утоплення, принципи домедичної допомоги
  • Загальна та місцева дія холоду

  • Надання першої допомоги при утопленні

  • Отруєння хімічними речовинами

  • Умови дії отрути на організм людини

  • Шляхи потрапляння отрути в організм

  • Шляхи виведення отрути з організму

  • Клінічний перебіг отруєнь

  • Походження отруєнь

  • Отруєння окремими хімічними речовинами та сполуками

  • Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)