Медико-санітарне забезпечення під час ліквідації наслідків радіаційних аварій

Медицина надзвичайних ситуацій

• число людей, які постраждали від іонізуючого випромінювання; Необхідні сили і засоби охорони здоров'я;

• найбільш доцільні дії персоналу АЕС, ліквідаторів, особового складу формувань служби медицини катастроф;

• додаткові заходи захисту різних контингентів людей.

Характерною особливістю сліду радіоактивної хмари при аваріях на АЕС є плямистість (локальність) і мозаїчність забруднення, обумовлена многократностью викидів, дисперсним складом радіоактивних частинок, різними метеоумовами під час викиду, а також значно більш повільне зниження рівня радіації, ніж при ядерних вибухах, обумовлене великою кількістю довгоживучих ізотопів. З досвіду Чорнобиля встановлено, що рівень радіації за першу добу знижується в 2 рази, за місяць – в 5, за квартал – в 11, за півроку – в 40 і за рік – в 85 разів. При ядерних вибухах при семиразове збільшенні часу радіоактівность за рахунок великої кількості (понад 50%) сверхкоротко- і короткоживучих ізотопів зменшується в 10 разів. Наприклад, якщо рівень радіації через 1 год з моменту вибуху – 1000 мР / год, то через 7 год він складе 100, а через 49 год – 10 мР / год.

Характер радіаційного впливу на людей, тварин і навколишнє середовище при аваріях на АЕС суттєво залежить від складу радіоактивного викиду. У процесі ядерних реакцій в реакторі створюється великий комплекс радіонуклідів, період напіврозпаду яких лежить в межах від декількох секунд до декількох сотень тисяч років.

Основними напрямками запобігання та зниження втрат і збитків при радіаційних аваріях є:

• раціональне розміщення радіаційно небезпечних об'єктів з урахуванням можливих наслідків аварії;

• спеціальні заходи щодо обмеження поширення викиду радіоактивних речовин за межі санітарно-захисної зони;

• заходи щодо захисту персоналу та населення.

При розміщенні радіаційно небезпечного об'єкта повинні враховуватися фактори безпеки. Відстань від АЕС до міст з населенням від 500 тис. До 1 млн. Чол. – 30 км, від 1 до 2 млн. – 50 км, а з населенням понад 2 млн. – 100 км. Також враховуються роза вітрів, сейсмічність зони, її геологічні, гідрологічні та ландшафтні особливості.

Особливо важлива роль щодо запобігання та зменшення радіаційних уражень відводиться таким заходам щодо захисту персоналу АЕС і населення.

• 1. Використання захищають від іонізуючого випромінювання матеріалів з урахуванням їх коефіцієнта ослаблення (Косл), що дозволяє визначити, якою мірою зменшиться вплив іонізуючого випромінювання на людину. Використання колективних засобів захисту (герметизованих приміщень, укриттів).

• 2. Збільшення відстані від джерела іонізуючого випромінювання, при необхідності – евакуація населення із зон забруднення.

• 3. Скорочення часу опромінення і дотримання правил поведінки персоналу, населення, дітей, сільськогосподарських працівників та інших контрагентів в зоні можливого радіоактивного забруднення.

• 4. Проведення часткової або повної дезактивації одягу, взуття, майна, місцевості та ін.

• 5. Підвищення морально-психологічної стійкості рятувальників, персоналу та населення.

• 6. Організація санітарно-просвітницької роботи, проведення занять, випуск пам'яток та ін.

• 7. Встановлення тимчасових і постійних гранично допустимих доз (рівнів концентрації) забруднення радіонуклідами харчових продуктів і води; виключення або обмеження споживання з їжею забруднених радіоактивними речовинами продуктів харчування і води.

• 8. Евакуація і переселення населення.

• 9. Найпростіша обробка продуктів харчування, поверхнево забруднених радіоактивними речовинами (обмивання, видалення поверхневого шару і т.п.), використання незабруднених продуктів,

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Медицина надзвичайних ситуацій» автора Халмурадов Б.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Медико-санітарне забезпечення під час ліквідації наслідків радіаційних аварій“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ I. Медико-тактична характеристика надзвичайних ситуацій

  • Завдання екстреної медичної допомоги постраждалим у НС

  • Евакуація постраждалих

  • Загальна медико-тактична характеристика надзвичайних ситуацій

  • Заходи екстреної медичної допомоги у вогнищі НС

  • Медико-тактична характеристика транспортних катастроф

  • Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим в авіаційних пригодах

  • Дорожньо-транспортні пригоди (катастрофи)

  • Пошкодження від зіткнення людини з автомобілем, що рухається

  • Травма в салоні (кабіні) автомобіля

  • Випадіння і автомобіля який рухається

  • Катастрофи на залізниці

  • Медико-тактична характеристика аварій на пожежо-, вибухонебезпечних об'єктах

  • Медико-санітарна характеристика природних надзвичайних ситуацій

  • Характеристика і структура санітарних втрат серед населення внаслідок землетрусів

  • Організація медичного забезпечення потерпілого населення внаслідок землетрусу

  • Медико-тактична характеристика зон радіоактивного забруднення

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм

  • Медико-тактична характеристика радіаційних аварій

  • Медико-санітарне забезпечення під час ліквідації наслідків радіаційних аварій
  • Розділ II. Фізіологія та анатомія людини

  • Загальна характеристика та класифікація клітин

  • Загальна характеристика та класифікація тканин

  • Епітеліальна тканина

  • Сполучна тканина

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Орган. Система органів. Організм

  • Поняття про здоров'я та хворобу

  • Загальні реакції організму на ушкодження

  • Анатомія людини

  • Опорно-руховий апарат (процес руху)

  • Вчення про кістки та їх з'єднання

  • Скелет голови. Череп

  • Скелет тулуба

  • Скелет верхньої кінцівки.

  • Скелет нижньої кінцівки

  • Анатомія органів дихання

  • Розділ III. Організаційні заходи і засоби надання долікарської допомоги

  • М'які пов'язки

  • Пов'язки на окремі ділянки

  • Транспортна іммобілізація

  • Техніка накладання транспортних шин на різні ділянки тіла

  • Транспортування постраждалих

  • Домедична допомога при пошкодженнях

  • Пошкодження кісток та суглобів

  • Пошкодження органів

  • Переломи кісток черепа

  • Травми органів лицевого черепа

  • Фізичні пошкодження ока

  • Травми хребта і спинного мозку

  • Ознаки при переломі шийних хребців

  • Крижовий і куприковий відділи

  • Закриті та відкриті пошкодження живота

  • Кровотеча та перша допомога при кровотечах

  • Причини кровотечі

  • Домедична допомога при зовнішній кровотечі

  • Максимальне згинання кінцівок у суглобах

  • Помилки при накладанні артеріального джгута

  • Долікарська реанімація

  • Організаційні основи серцево-легеневої реанімації

  • Елементарне підтримання життя

  • Штучна вентиляція легень

  • Непрямий масаж серця

  • Особливості непрямого масажу серця у дітей

  • Опіки, відмороження, утоплення, принципи домедичної допомоги

  • Загальна та місцева дія холоду

  • Надання першої допомоги при утопленні

  • Отруєння хімічними речовинами

  • Умови дії отрути на організм людини

  • Шляхи потрапляння отрути в організм

  • Шляхи виведення отрути з організму

  • Клінічний перебіг отруєнь

  • Походження отруєнь

  • Отруєння окремими хімічними речовинами та сполуками

  • Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)