• число людей, які постраждали від іонізуючого випромінювання; Необхідні сили і засоби охорони здоров'я;
• найбільш доцільні дії персоналу АЕС, ліквідаторів, особового складу формувань служби медицини катастроф;
• додаткові заходи захисту різних контингентів людей.
Характерною особливістю сліду радіоактивної хмари при аваріях на АЕС є плямистість (локальність) і мозаїчність забруднення, обумовлена многократностью викидів, дисперсним складом радіоактивних частинок, різними метеоумовами під час викиду, а також значно більш повільне зниження рівня радіації, ніж при ядерних вибухах, обумовлене великою кількістю довгоживучих ізотопів. З досвіду Чорнобиля встановлено, що рівень радіації за першу добу знижується в 2 рази, за місяць – в 5, за квартал – в 11, за півроку – в 40 і за рік – в 85 разів. При ядерних вибухах при семиразове збільшенні часу радіоактівность за рахунок великої кількості (понад 50%) сверхкоротко- і короткоживучих ізотопів зменшується в 10 разів. Наприклад, якщо рівень радіації через 1 год з моменту вибуху – 1000 мР / год, то через 7 год він складе 100, а через 49 год – 10 мР / год.
Характер радіаційного впливу на людей, тварин і навколишнє середовище при аваріях на АЕС суттєво залежить від складу радіоактивного викиду. У процесі ядерних реакцій в реакторі створюється великий комплекс радіонуклідів, період напіврозпаду яких лежить в межах від декількох секунд до декількох сотень тисяч років.
Основними напрямками запобігання та зниження втрат і збитків при радіаційних аваріях є:
• раціональне розміщення радіаційно небезпечних об'єктів з урахуванням можливих наслідків аварії;
• спеціальні заходи щодо обмеження поширення викиду радіоактивних речовин за межі санітарно-захисної зони;
• заходи щодо захисту персоналу та населення.
При розміщенні радіаційно небезпечного об'єкта повинні враховуватися фактори безпеки. Відстань від АЕС до міст з населенням від 500 тис. До 1 млн. Чол. – 30 км, від 1 до 2 млн. – 50 км, а з населенням понад 2 млн. – 100 км. Також враховуються роза вітрів, сейсмічність зони, її геологічні, гідрологічні та ландшафтні особливості.
Особливо важлива роль щодо запобігання та зменшення радіаційних уражень відводиться таким заходам щодо захисту персоналу АЕС і населення.
• 1. Використання захищають від іонізуючого випромінювання матеріалів з урахуванням їх коефіцієнта ослаблення (Косл), що дозволяє визначити, якою мірою зменшиться вплив іонізуючого випромінювання на людину. Використання колективних засобів захисту (герметизованих приміщень, укриттів).
• 2. Збільшення відстані від джерела іонізуючого випромінювання, при необхідності – евакуація населення із зон забруднення.
• 3. Скорочення часу опромінення і дотримання правил поведінки персоналу, населення, дітей, сільськогосподарських працівників та інших контрагентів в зоні можливого радіоактивного забруднення.
• 4. Проведення часткової або повної дезактивації одягу, взуття, майна, місцевості та ін.
• 5. Підвищення морально-психологічної стійкості рятувальників, персоналу та населення.
• 6. Організація санітарно-просвітницької роботи, проведення занять, випуск пам'яток та ін.
• 7. Встановлення тимчасових і постійних гранично допустимих доз (рівнів концентрації) забруднення радіонуклідами харчових продуктів і води; виключення або обмеження споживання з їжею забруднених радіоактивними речовинами продуктів харчування і води.
• 8. Евакуація і переселення населення.
• 9. Найпростіша обробка продуктів харчування, поверхнево забруднених радіоактивними речовинами (обмивання, видалення поверхневого шару і т.п.), використання незабруднених продуктів,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Медицина надзвичайних ситуацій» автора Халмурадов Б.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Медико-санітарне забезпечення під час ліквідації наслідків радіаційних аварій“ на сторінці 2. Приємного читання.
