Науково-технічний прогрес та інноваційні процеси, що відбуваються у зв'язку з ним, а також процеси інтеграції ринків викликають необхідність вироблення політики управління торговою маркою як нематеріальним активом і способом диверсифікованості інновацій. В умовах ринкових відносин, коли питання маркетингу набувають усе більшого значення в економіці, слабке володіння підприємцями таким інструментом маркетингу, яким є торгова марка, може завдати непоправної шкоди навіть добре налагодженому виробництву, тоді як ефективне управління даним нематеріальним активом в умовах ринку може забезпечити його власникові переваги перед конкурентами.
Інноваційний шлях розвитку є одним зі стратегічних орієнтирів національної економічної політики. Сьогодні ринок насичений продукцією (товарами, послугами) найширшого спектра конкуруючих суб'єктів. У даних умовах інноваційний продукт виводиться на ринок і веде конкурентну боротьбу за певну нішу в ньому з метою більш чіткої диверсифікованості інноваційної продукції їй присвоюється торгова марка, що буде "обличчям"комііанії-виробнітка і заявлятиме про гаранти певного рівня якості продукту для споживача Компанія-виробннк. природно, зацікавлена у створенні позитивного іміджу і формуванні лояльних асоціативних уявлень про дану продукцію в споживача
Таким чином, формування торгової марки і політика брендингу с факторами підвищення ефективності інноваційної діяльності підприємства
У найбільш загальному вигляді спектр ролей і сутностей торгової марки можна схематично зобразити таким чином (рис 8.1).
Рис. 8.1. Сутність і роль торгової марки
Процес появи торгової марки для цілей диверсифікованості інноваційної продукції представлено на рис. 8.2.
Рис. 8.2. Диверсифікованість інноваційної продукції за допомогою торгової марки
На ринку зустрічаються інтереси споживача і виробника продукції. Інформаційні потоки між обома економічними контрагентами (виробником і споживачем продукції) дозволяють кожній зі сторін одержати необхідну інформацію. Потенційний споживач заявляє про свої запити стосовно певної категорії продукції та її характеристику результаті дослідження ринку і споживчих переваг виробник з урахуванням інтересів і запитів цільової споживчої аудиторії, а також на підставі наявного виробничого потенціалу, втілює в реальність ідею інноваційного продукту.
Продукція виводиться на конкурентний ринок. Для завоювання прихильності споживача вона повинна гарантувати належний рівень якості, що є обов'язковою початковою умовою. Для цілей початкової і, скоріше, наступної ідентифікації даної продукції їй присвоюється торгова марка як окреме ім'я, за яким має стояти міцний і стійкий імідж компанії. У багатьох галузях промисловості наявність міцної торгової марки стає необхідною передумовою розвитку компанії. Ринки стають усе більш конкурентними, а інновації сприяють появі нових товарів, які можна диференціювати за допомогою торгових марок.
Створення і використання торгової марки надає перевагу компанії перед конкурентами, оскільки забезпечує їй визнання на місцевому рівні та в усьому світі, сприяє просуванню нових товарів компанії, які ще до моменту одержання їх споживачем позитивно сприймаються завдяки авторитетові фірми.
Останнім часом потреба, у товарних знаках не слабшає, а навпаки, дедалі збільшується, при цьому змінюються їх соціальні функції. У результаті укрупнення фірм і зростання виробництва різноманітного асортименту товарів (капітал фірми вкладається в різні, часом дуже далекі одна від одної галузі господарства) товарний знак відривається від виробника і стає безпосередньою інтелектуальною власністю великих фірм, перетворюючись на особливий рекламний капітал, без якого фірма не може існувати. Рекламні витрати – це витрати на якість і її гарантію. Тепер товарний знак, який є гарантом надійності товару, служить своєрідним знаком якості. Сьогодні виробникові вже мало бути "кращим" з ряду інших, а необхідно бути чи не єдиним для того, щоб ефективно функціонувати як протягом короткого часу, так і в довгостроковій перспективі. З цією настановою пов'язана проблема створення бренда компанії, підтримання його життєздатності та управління ним. У національних економічних реаліях ще відсутній певний позитивний досвід стосовно брендів і політики брендингу. Не можна стверджувати також зі стовідсотковою впевненістю і проте, що сам цей новий специфічний феномен глибоко усвідомлюється нашою ментальністю. Немає навіть чіткого розмежування понять "торгова марка" і "бренд", що не те саме (рис. 8.3.).
Якщо зупинитися на відмінних сутнісних характеристиках феноменів, що приховуються за дефініціями "торгова марка" і "бренд", то слід зазначити, що перша с поняттям переважно юридичного характеру, у той час як друга – маркетингового. На відміну від торгової марки бренд – це не що інше, як "добре ім'я", репутація марки (фірми), непохитна прихильність цільової
Рис. 8.3. Співвідношення понять "торгова марка" і "бренд"
аудиторії споживачів саме до цієї торгової марки, що підкріплена, безумовно, беззаперечною довірою до гарантованого рівня якості.
Торгова марка являє собою сукупність того, що зветься фірмовим найменуванням, фірмовим зображенням, фірмовим стилем, логотипом, фірмовим гаслом, тобто всім тим, що дозволяє зовні ідентифікувати належність товару певному виробникові і мати законодавчо обгрунтоване право відстоювати свої позиції в разі дій несумлінних конкурентів.
За даними Британського інституту захисту торгових знаків, за період з 1980 р. по 2000 р. у Великобританії та США відношення балансової вартості компаній до їх ринкової вартості зменшилося в п'ять разів Наприклад, у Англії зараз тільки 30% ринкової вартості компанії відображається в балансі, все інше припадає на нематеріальні активи: ноу-хау, патенти, ділову репутацію, авторські права", природно, найважливіший нематеріальний актив – торгову марку, бренд. Так, у British Petroleum співвідношення матеріальних і нематеріальних активів оцінюється як 29:71, у Coca-Cola – 4:96
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарна інноваційна політика» автора Андреева Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Торгова марка як нематеріальний актив і спосіб диверсифікації інновацій“ на сторінці 1. Приємного читання.
