При створенні нових продуктів широке практичне затосування отримали методи прогностики, за допомогою яких визначають тенденції розвитку відповідного товару, а також умов його виробництва та застосування в майбутньому.
Прогноз є різновидом наукового передбачення, яке враховує наявні причинно-наслідкові зв'язки між прогнозованими та іншими явищами, об'єктами, показниками. Науково обгрунтоване судження щодо можливого стану товару в майбутньому та альтернативних напрямків і термінів його розвитку здебільшого є головним методом генерування ідей продуктових інновацій. Методи прогностики поділяються на фактографічні та експертні (рис. 4.2.).
Рис. 4.2. Класифікація методів прогностики
До фактографічних (формалізованих) методів належать:
• статистичні методи (прогнозна екстраполяція, регресійний аналіз);
• методи аналогії (математичних, історичних);
• випереджальні методи (аналіз динаміки науково-технічної інформації, метод прогнозування рівня техніки).
Ці методи базуються на використанні кількісної або якісної інформації щодо подій, які мали місце в минулому. Фактографічна інформація має бути зафіксована на будь-яких носіях.
Статистичні методи включають прогнозну екстраполяцію та регресійний аналіз. Вони базуються на сучасному математичному апараті з використанням функції для аналітичного опису поведінки досліджуваного об'єкта. Прогнозна екстраполяція передбачає апроксимацію поліномами, екстраполяцію стандартними функціями, екстраполяцію з дисконтуванням інформації, екстраполяцію за обвідними кривими. Усі ці методи спрямовані на пошук найпростіших видів функцій, які максимально наближаються до реального розвитку процесу, що аналізується. Методи регресійного аналізу використовують авто-регресійні моделі, багатофакторні моделі, парні регресії. Головним завданням багатовимірного статистичного аналізу в прогнозних дослідженнях є побудова багатофакторних рівнянь регресії для екстраполяції за ними прогнозованих змінних.
Широко застосовуються для генерування нових ідей також і методи аналогій. З цією метою використовують математичні та історичні аналоги. До перших належать економічні моделі та міжоб'єктні аналоги, якими найчастіше користуються як найпростішими моделями економічного прогнозування. Історичні аналоги пов'язані з галузевим чи регіональним випередженням розвитку об'єкта. Наприклад, модель зростання кількості аналогічних товарів та їх повноцінних замінників побудовано за аналогією з біологічним розмноженням.
Випереджальні методи пов'язані з аналізом науково-технічної інформації та прогнозуванням рівня розвитку техніки. їх побудовано на використанні властивостей науково-технічної інформації випереджати реалізацію науково-технічних досягнень у виробництві. Наприклад, патентний метод прогнозування передбачає оцінку за певною критеріальною системою принципово нових винаходів та дослідженням динаміки їх патентування. Публікаційний метод прогнозування базується на оцінюванні змісту та динаміки публікацій щодо об'єкта вивчення. Подібний до нього також і цитатно-індексний метод прогнозування, що базується на аналізі динаміки цитування авторів різних публікацій стосовно проблем, пов'язаних з розвитком відповідного товару. Тобто, випереджальні методи прогнозування передбачають наявність тісного зв'язку між динамікою науково-технічної інформації та науково – технічним розвитком. Основними джерелами інформації для випереджальних методів прогнозування є авторські свідоцтва, ліцензії, комерційні видання (каталоги, проспекти, рекламні оголошення).
Експертні (інтуїтивні) методи передбачають використання для генерування ідей висококваліфікованих фахівців відповідної галузі, їхня компетентність та інтуїція виступає головним фактором оцінювання перспектив розвитку певного товару. Широке практичне застосування експертних методів у маркетинговій діяльності пояснюється ефективністю їхнього використання для рішення завдань, в основі яких лежить непевна або суперечлива інформація. Використання експертних методів у маркетингу є достатньо широким, а завдання, що виконують експерти, умовно поділяють на два класи: органолептичні та розумові. Для виконання перших (визначення смаку харчових продуктів, запаху парфумів, зручності користування інструментом) експерти користуються органами чуття. Розумові завдання переважно стосуються визначення коефіцієнтів вагомості (значущості), комплексних оцінок. Чіткої межі між цими класами завдань не має, але підходи, що використовуються для їх вирішення є різними і часто залежать від особистих якостей залучених експертів.
Термін "експерт" походить від лат. "досвідчений" і характеризує фахівця в галузі науки, техніки, менеджменту, маркетингу та інших сфер діяльності, якого залучають для розв'язання завдань, вирішення яких потребують спеціальних знань. Однак слід зазначити, що крім знань у діяльності експерта важливу роль відіграє інтуіція. На перший погляд, використання в маркетинговому менеджменті для прийняття стратегічних рішень щодо продуктивних інновацій таких взаємовиключних джерел як інформація та інтуіція – видається нелогічним. Але це не так, оскільки інтуїція це не щось містичне, а почуття, образ мислення і дії, які базуються на знаннях і досвіді експерта, його світогляді та глибині поінформованості: тобто, можна стверджувати, що без інформації нема й інтуїції.
Саме тому в інноваційному маркетингу інтуїцію необхідно використовувати в особливих випадках прийняття рішень, коли використовується неповна інформація, непридатна для нормальних обставин прийняття стратегічних рішень. Останнє визначає й головну перевагу експертних методів – можливість аналізу та прогнозування об'єкта, який не має достатньої історії розвитку, наприклад, прогнозування показників технічного рівня принципово нового товару, і його суттєву ваду – принципову неможливість уникнути певного суб'єктивізму оцінок. Додатковою перевагою експертних методів є також можливість передбачення якісних змін у процесі розвитку об'єкта, оскільки більшість фактографічних методів лише поширюють на майбутнє ретроспективну тенденцію. Тому експертні методи використовуються здебільшого в тих випадках, коли бракує статистичної інформації (або вона недостатня) щодо об'єктів генерування ідей, а також у разі значної невизначеності перспектив майбутнього розвитку товару (наприклад, у зв'язку зі складністю врахування кон'юнктурних чинників міжнародного ринку). Для зменшення негативного впливу суб'єктивізму треба чітко визначити обов'язкові для експертів правила прийняття рішень.
Залежно від принципів проведення експертні методи прогнозування класифікуються таким чином:
• індивідуальні експерті оцінки (пряме опитування, заочне опитування);
• колективні експертні оцінки, що сприяють колективному генеруванню ідей ("залежний" інтелектуальний експеримент, "незалежний" інтелектуальний експеримент).
Отже, експертні методи базуються на обробці даних щодо перспективи розвитку об'єкта, отриманих за результатами спеціальних очних і заочних, групових та індивідуальних, персоніфікованих і анонімних опитувань експертів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарна інноваційна політика» автора Андреева Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи прогностики“ на сторінці 1. Приємного читання.
