Слід виділити в класифікації торгових марок окремо марки як такі і бренди. Відмітні та характерні риси перших і других, а також критерії віднесення до тієї чи іншої категорії розглянуті вище.
Пропонується виділяти категорії торгових марок залежно від рівня адекватності споживчим запитам. Як критерій адекватності можна розглядати ступінь задоволеності споживача рівнем якості продукції та іншими її характеристиками. При цьому видається можливим оцінити інтегральний показник, що враховує фактичний рівень якості та інших характеристик продукції, а також очікувані рівні. За шкалою, більш детальний розгляд якої буде викладено далі, пропонується відносити отримані типи марок до таких категорій, як марка-абсолют, марка достатньої адекватності, марка слабкої адекватності, марка критичної адекватності і неадекватна марка.
Для виявлення тенденції розвитку сили торгової марки можна виділити такі типи марок, як марка незмінних позицій, марка, що прогресує, і марка, що регресує. Як критерій оцінки позицій можна розглядати рівень продажу (зріст, падіння, стабільність), а також динаміку інтегрального показника, розглянутого вище.
Також можливе розмежування марок за географічним охопленням. Марка, позиції якої представлені тільки на локальному ринку; марка національного масштабу; марка глобального масштабу – загальносвітового розповсюдження. У принципі, за шириною охоплення географічних позицій можна судити певною мірою і про ступінь популярності імені марки та належності її до статусу бренда.
Таким чином, торгова марка є нематеріальним активом і способом диверсифікованості інновацій, а також об'єктом управління, що вимагає чітко розробленої стратегії та інструментарію. Торговій марці властиві розглянуті риси нематеріальних активів, а саме: вона не має матеріально- речовинної форми, а має зміст і втілення іміджу, імені та ідеї марочної якості; вона здатна приносити вигоду в часовій перспективі, даючи віддачу у формі додаткових грошових потоків, що виникають як ефект марочного іміджу та використання марочного імені; можна також стверджувати, що торгова марка певною мірою відчужувана, оскільки видається можливим передавати марочне ім'я в користування на певних умовах (приміром, за франчайзинговою схемою господарювання).
Підсумовуючи вищесказане, зазначимо, що сьогодні актуальними є питання структурування теоретичного матеріалу за проблематикою торгових марок і брендингу, формування чітких класифікаційних моментів і розробки теоретико-методологічної бази управління торговою маркою. Остання при вмілому управлінні є високоефективним активом і способом диверсифікованості інновацій на широкому конкурентному ринку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарна інноваційна політика» автора Андреева Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Торгова марка як нематеріальний актив і спосіб диверсифікації інновацій“ на сторінці 4. Приємного читання.
