Організація системи збуту інноваційного продукту

Товарна інноваційна політика

Налагодження адекватної системи збуту інноваційного виробу передбачає вибір таких альтернатив:

• 1. Збут інноваційного товару за прямими договорами зі споживачами або через власну роздрібну торгівлю виробника. В такому випадку прямий продаж споживачам здійснюються: за договорами постачання, якщо продукт стандартизований; за договорами купівлі-продажу або підряду, якщо продукт виготовлятиметься за індивідуальним замовленням; за договорами лізингу, якщо продукт відрізняється підвищеною вартістю і складністю в експлуатації.

• 2. Продаж торговельним оптовим підприємствам (великим покупцям, але не споживачам).

• 3. Збут у незалежну роздрібно-торговельну мережу (малим покупцям, які також не є споживачами).

• 4. Придбання франшизної ліцензії на збут під товарним знаком, що зарекомендував себе, із придбанням освоєних і закріплених збутових і закупівельних ліній, клієнтури, а також технологій (як виробництва, так і продажу).

• 5. Використання послуг маркетингових посередників (брокерів, торговельних агентів, комісіонерів і консигнаторів), що працюють з фірмою-постачальником на основі господарських договорів.

Перша з перерахованих альтернатив орієнтована на інноваційні товари, орієнтовані на вузький сегмент ринку, тобто на невелику кількість кінцевих споживачів, роботу з якими доцільно проводити особисто. Це характерно для наукоємних галузей зі специфічним або дорогим товаром, який купує обмежена кількість споживачів.

Друга з названих систем збуту відповідає продуктам масового попиту, коли продаж (бажано до реального їхнього випуску) великих партій товару оптовим посередникам є єдиним способом забезпечити оборот, необхідний для покриття постійних витрат виробника. Такий метод збуту є необхідний для підприємств, що працюють у галузях з безперервним технологічним циклом (металургія, конвеєрні виробництва).

Реалізація невеликої (3-5 %) частки продукції через власну торговельну мережу може сполучатися із зазначеною системою збуту продукту масового попиту. Функцією власної торговельної мережі в цьому випадку виступає використання її (наприклад, свого фірмового магазина) для полегшеного проведення постійних маркетингових досліджень інноваційного товару.

Третя система збуту (незалежним роздрібно-торговельним підприємствам) доцільна, коли новий продукт орієнтований на масовий попит, але не настільки широкий, щоб створювати оптову мережу. Достатнім у цьому випадку є реалізація продукту роздрібним торговцям, що працюють із фірмою.

Гарантійне (у рахунок основної ціни) і післягарантійне (за додаткову плату) технічне обслуговування – це відповідальність виробника. Однак він може надавати таке обслуговування (послуги профілактики, ремонту, поставку запасних частин) сам або передоручити це кваліфікованим дилерам, що організують технічне обслуговування власними силами або силами субпідрядників.

Четверта схема збуту здійснюється за допомогою придбання франшизної ліцензії і є специфічним способом організації збуту нового продукту, яку доцільно використовувати, коли ринки продукції подібного споживчого призначення вже грунтовно зайняті конкурентами.

П'ята схема збуту припускає посилення чотирьох попередніх схем використанням маркетингових посередників.

Організацію збуту нововведення через посередників доцільно використовувати у таких випадках:

• послугами брокерів користуються для пошуку невідомих потенційних споживачів специфічних наукоємних продуктів на віддалених (у тому числі зарубіжних) ринках;

• мережа торговельних агентів залучається для забезпечення максимально широкого збуту нових товарів масового попиту

• (особливо в умовах безперервного виробничого циклу);

• опора на місцевих комісіонерів, відомих споживачам і доступних для судового переслідування (у необхідних випадках), при виведенні новинки на нові територіально віддалені ринки;

• опора на збут з використанням консигнаторів при значних обсягах і коротких термінах консигнації, якщо товар випускається в особливо крупних розмірах з метою гарантувати найбільший збут і прискорити оборотність.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарна інноваційна політика» автора Андреева Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація системи збуту інноваційного продукту“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Класифікація та особливості впровадження інновацій

  • Маркетингові дослідження інноваційного товару і ринку і його особливості

  • Організація системи збуту інноваційного продукту
  • Інноваційний маркетинг та маркетинг інновацій у сучасному вимірі

  • ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

  • Організаційне забезпечення інноваційного процесу

  • Відділи й комісії з нових товарів

  • Роль служби маркетингу при розробці інноваційного товару

  • ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОДУКТУ

  • Планування продукції та етапи розробки інноваційного товару

  • Генерація ідей

  • Відбір ідей

  • Розробка маркетингової стратегії

  • Розробка товару

  • Ринкове тестування

  • Ринкове тестування товарів промислового призначення

  • Процес розробки нової інноваційної продукції (на прикладі автомобілебудівництва)

  • СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ГЕНЕРУВАННЯ ІДЕЙ ІННОВАЦІЙНИХ ТОВАРІВ

  • Методи прогностики

  • Логічні, еврестичні методи та метод інверсії

  • ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ У ТОВАРНІЙ ІННОВАЦІЙНІЙ ПОЛІТИЦІ

  • Типологія та особливості реалізації товарної інноваційної стратегії

  • – аналіз

  • Визначення стратегічних орієнтирів підприємства на підгрунті аналізу складових інноваційного потенціалу підприємства

  • ОЦІНЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ ПЕРСПЕКТИВ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОДУКТУ

  • Оцінка ринкового потенціалу

  • Оцінка інноваційного потенціалу підприємства-інноватора

  • ФУНКЦІОНАЛЬНО-ВАРТІСНИЙ АНАЛІЗ ЯК МЕТОДОЛОГІЯ КОМПЛЕКСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ТОВАРУ

  • Основні етапи та особливості проведення ФВА

  • Процедура проведення ФВА (на прикладі розробки виробу "Кабельні введення" )

  • ДИЗАЙН ТОВАРУ ТА УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЩАЛОМ ТОРГОВОЇ МАРКИ В КОНТЕКСТІ МАРКЕТИНГУ ІННОВАЦІЙ

  • Торгова марка як нематеріальний актив і спосіб диверсифікації інновацій

  • Оцінювання параметрів конкурентоспроможності торгової марки як елемента її потенціалу

  • ПІСЛЯМОВА