Протягом здійснення процеса реалізації товарної інноваційної стратегії постійно відслідковується відповідність внутрішніх умов розвитку підприємства зовнішнім, і в разі її порушення вносяться відповідні корективи в товарну інноваційну політику: вводяться нові асортименті групи чи, навпаки, знімаються з виробництва; модифікується склад асортиментних груп (уводяться нові модифікації товарів у межах груп або ж скорочується їх кількість); модифікуються окремі товарні одиниці (рис. 5.2). Відповідні корективи можуть вноситись за результатами контролю в інші заходи комплексу маркетингу.
Підприємство у своїй діяльності може використовувати такі типи товарних інноваційних стратегій:
наступальну стратегію, яка передбачає активне проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), що, у свою чергу, теж передбачає розробку й впровадження нових продуктів і технологій. Вона може бути рекомендована підприємствам, які мають потужні науково-дослідні й дослідно-конструкторські підрозділи та відповідну базу;
захисну стратегію, яка передбачає поліпшення продуктів і технологій. Такого роду стратегію доцільно застосовувати на підприємствах, що мають потужні маркетингові підрозділи, стійкі до конкурентного тиску, здатні активно протидіяти конкурентам;
змішану стратегію як комбінацію перших двох, вона характерна для підприємств зі значною диверсифікацією продукції й ринків збуту;
ліцензування, яке рекомендують невеликим підприємствам, що не можуть самостійно організовувати великомасштабне впровадження своїх розробок.
Вибір стратегії зумовлений ринковим становищем фірми, її конкурентним статусом, стадією життєвого циклу галузі й характером портфеля бізнес-проектів (стратегічних зон господарювання). Останнє – для диверсифікованого підприємства.
Рис. 5.2. Алгоритм управління товарним асортиментом у межах товарної інноваційної політики
Узагальнені оцінки ймовірності реалізації різних типів інноваційних стратегій залежно від зазначених факторів наведені в табл. 5.1.
Таблиця 5.1.
Імовірність успішного застосування інноваційної стратегії
| Стадія розвитку галузі | Варіанти стратегії | |||
| наступальна (нові продукти і технології) | захисна | ліцензування | ||
| поліпшення продуктів | поліпшення технології | |||
| Зростання | висока | низька | низька | низька |
| Уповільнення зростання | середня | висока | середня | висока |
| Зрілість | низька | середня | висока | середньо-висока |
Залежно від ступеня новизни товару щодо товаровиробника та ринку, виділяють інноваторів-піонерів та інноваторів-послідовників, а також відповідні інноваційні маркетингові стратегії (табл. 5.2.). Стратегічне управління інноваційним процесом відбувається відповідно до вимог системного підходу – від загального до окремого – при цьому через зворотні зв'язки відбувається уточнення (коригування) стратегій більш високих рівнів. Тобто, процес є ієрархічним і циклічним, він може містити декілька ітерацій (їх кількість визначається на підставі розрахунків економічної доцільності).
Слід зазначити, що за останні 50 років відбулася значна еволюція підходів до управління й планування як одного із його елементів: 1950-ті роки – суто управлінські рішення, 1960-ті – довготермінове внутрішньофірмове планування, 1970-ті – стратегічне планування, 1980-ті – стратегічний менеджмент, 1990-ті – дослідження стратегічних процесів.
Таблиця 5.2.
Порівняльні характеристики інноваторів-піонерів і послідовників.
| Характеристика | Тип інноваторів | |
| Піонер | Послідовник | |
| Ступінь новизни товару | новий для ринку і виробника | Модифікація нового |
| Умови успіху прийнятої стратегії | високий потенціал ринку збуту; висока якість продукції; захищеність від конкуренції (наявність патентів на технічні і технологічні рішення, ноу-хау, захисні бар'єри для входу на ринок, тощо); достатня ресурсна база; інтенсивні заходи з просування інновації на ринок; можливість розширення асортименту продукції | низькі бар'єри для виходу на ринок; наявність незадоволеного попиту; диференціація запитів споживачів, що дозволяє орієнтуватися на окремі сегменти чи "ніші" ринку; можливість використання помилок піонера |
| Переваги | високі прибутки; можливість застосування цінової стратегії "зняття вершків"; зайняття позиції ринкового лідера; впливати на маркетингову політику ринку (товарну, цінову, збутову, комунікаційну тощо), встановлювати вхідні бар'єри на ринку; імідж інноватора і товарної марки; конкурентні переваги в постачанні сировиною і збуті продукції; економія на масштабах виробництва | порівняно низький комерційний ризик; порівняно невеликі кошти на розробку і виведення товару на ринок; можливість уникнути помилок піонера чи скористатися ними на свою користь |
| Недоліки | високий комерційний ризик; високі витрати на розробку і просування інновації на ринку | менші, ніж у піонера, прибутки; більш слабкі, ніж у піонера, ринкові позиції |
Автори визначають такі основні риси сучасних підходів до планування:
• підприємства мають постійно модифікувати свої конкурентні переваги, якщо прагнуть утримати позиції лідера;
• слід уникати логічно раціональних, тривіальних рішень, оскільки вони легко передбачаються конкурентами: необхідні нетрадиційні рішення;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарна інноваційна політика» автора Андреева Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Типологія та особливості реалізації товарної інноваційної стратегії“ на сторінці 1. Приємного читання.
