Про значну ціну нематеріальних активів свідчать також угоди про покупку компаній, що володіють відомими брендами Наприклад, у 1988 р. Nestle придбала Rowntry за S млн фунтів стерлінгів, коли матеріальні активи останньої оцінювалися всього в мільйон. У середині 80-х років відділення Schweppes компанії Cadbury заплатило 220 млн доларів за фірми Hires і Crash. При цьому вартість куплених виробничих потужностей складала лише 9% від суми угоди, решта грошей сплачені за нематеріальні активи, насамперед за торгові марки, бренди Можна навести приклади угод, коли компанія сплачувала тільки за оренд. Одна з найбільших угод з покупки брендів – придбання в Sengrani Company семи алкогольних брендів за 371,2 млн дол. Компанією American Brands Inc. Компанія Grand Met за 1,2 млрд дол. придбала в компанії Heublein право на використання бренда Smirnoff на території США Італійський концерн Aprilia кутів бренд Moto Guzzi за 68 млн дол.
Світовим лідером і основоположником розробок з оцінювання і політики створення брендів вважається консалтингова компанія Interbrand. За її даними, процентне співвідношення матеріальних і нематеріальних активів деяких всесвітньо відомих компаній складає: IBM – 17:83, Coca-Cola – 4:96. British Petroleum- 29 69 У частині нематеріальних активів вони представлені в основному саме брендом. Вартість деяких найбільш відомих брендів наведено в табл. 8.1 (за підрахунками Inlerbrand).
Таким чином, наведені факти є свідченням того, що сьогодні торгова марка як актив має вагомий статус, а політика брендингу належить до категорії високої економічної майстерності управління торговою маркою.
У наявних економічних дослідженнях з проблематики торгових марок і брендингу мають місце ряд моментів, які потребують більш глибокої деталізації, зокрема, їх класифікація
З урахуванням цього пропонуються існуючі типи і види торгових марок структурувати в такий спосіб:
Таблиця 8.1.
Ринкова вартість всесвітньо відомих брендів (за даними Interbrand), млрд дол.
| Місце | Бренд | 2012 | 2013 |
| 1 | Coca-Cola | 72,53 | 83,84 |
| 2 | Microsoft-Winows | 70,19 | 56,65 |
| 3 | IBM | 53,18 | 43,78 |
| 4 | Intel | 39,05 | 30,02 |
| 5 | Nokia | 38,53 | 20,69 |
| 6 | General Electric | 38,13 | 33.50 |
| 7 | Ford | 36,37 | 33.20 |
| 8 | Disney | 33,55 | 32,27 |
| 9 | McDonalds | 27,86 | 26.23 |
| 10 | AT&T | 25,55 | 24,18 |
• за належністю до суб'єкта присвоєння (марка виробника, приватна марка);
• за типом марочної стратегії (сімейство марки, розширення меж використання марки, мультимарка, нова марка);
• за способом позиціювання на ринку (марка західної парадигми, марка східної парадигми);
• за способом використання імені (марка компанії- власника, франчайзингова марка);
• за показником часового пріоритету (марка – "перша ластівка", марка-конкурент);
• за ступенем популярності та стабільності на ринку (торгова марка як така, бренд);
• за рівнем адекватності споживчим запитам (марка- абсолют, марка достатньої адекватності, марка слабкої адекватності, марка критичної адекватності, неадекватна марка);
• за тенденцією розвитку (марка незмінних позицій; прогресуюча марка, регресуюча марка);
• за силою домінування в товарній категорії (абсолютний лідер у категорії, марка стійких домінуючих позицій, марка слабкого домінування, марка хиткої позиції, марка-аутсайдер);
• за ступенем географічного охоплення (локальна марка, марка національного масштабу, глобальна марка).
Класифікація торгових марок представлена нижче. Прокоментуємо її.
Марка виробника (manufacturing brand) створюється самим товаровиробником, наприклад: сніданки швидкого приготування "Мівіна", марки сухих сніданків Kellog's CornFlakes, лез для гоління Gilette Sensor і прального порошку Ariel. У даному разі цінність марки залежить від самого виробника, і, створюючи власні марки, виробники можуть домогтися прихильності до них торгових посередників і споживачів. Таким чином, уся відповідальність за просування марок цього виду лежить на компанії-виробнику.
Приватна марка (own-label-brand) присвоюється торговими і збутовими посередниками, продавцями, наприклад: мережа магазинів "Таврия В" має власні торгові марки "Суббота", "Семерка". Присвоєння торгової марки сприяє зміцненню ринкових позицій посередників (продавців) за умови підтримання гарантованого рівня якості. Приватні марки (іноді їх називають також марками торгового посередника, дилерськими або магазинними марками) створюються торговими посередниками і є їх власністю. Марка такого типу може бути присвоєна всій товарній номенклатурі дистриб'ютора, наприклад, у роздрібній мережі Mark and Spencer усі товари продаються під марочною назвою St.Michael). А в багатьох мережах супермаркетів магазинна марка присвоюється тільки частині товарної номенклатури.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарна інноваційна політика» автора Андреева Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Торгова марка як нематеріальний актив і спосіб диверсифікації інновацій“ на сторінці 2. Приємного читання.
