Уперше така структура була застосована в корпорації General Electric, у якій 190 бізнес-одиниць були об'єднані в 43 стратегічні бізнес-групи. Об'єднання відбувається на основі виділення однакових стратегічних елементів, характерних для всіх бізнес-одиниць, що ввійшли в окрему бізнес-групу. У ролі таких елементів можуть виступати: аналогічні ланцюжки цінностей, наявність певних видів конкурентної переваги (низькі витрати чи диференціація), загальні ключові фактори успіху, схожі виробничі технології, однаковий набір конкурентів і ін.
Стратегічні переваги:
• найбільш ефективна структура для широко диверси-фікованих компаній;
• максимально використовуються вигоди стратегічної відповідності між підрозділами в рамках окремої стратегічної бізнес-групи;
• внаслідок чіткого розподілу повноважень керівники вищого рівня більше приділяють увагу стратегічним перспективам розвитку організації.
Стратегічні недоліки:
• створення стратегічних бізнес-груп має реальний стратегічний сенс у тому випадку, якщо об'єднання відбувається на основі врахування стратегічної координації всіх бізнес-одиниць, а не тільки поліпшення рішення адміністративних завдань;
• потрібний чіткий розподіл посадових повноважень, а також розробка процедур і правил;
• певна локалізація дій стратегічних бізнес-груп може виступати як обмеження при виборі ефективної стратегії рішення.
Матрична структура. Починаючи з 60-х рр. XX ст. багато західних фірм*стали розробляти і впроваджувати так звані адаптивні (органічні) організаційні структури. Основне призначення цих структур - краще пристосування фірми до швидких змін у зовнішньому середовищі і нових науко-містких технологій. Виділяють два основних типи органічних структур - це проектні і матричні організації. Зупинимося на характерних рисах матричної структури.
Найбільше поширення функціональних структур призвело до виникнення багатьох проблем перед великими і середніми фірмами, що працювали в галузях, що динамічно розвиваються . Застосування проектних структур, тимчасово створюваних для вирішення конкретного завдання (проекту), було ефективною підмогою при вирішенні нових проблем. Але в умовах, коли кількість одночасно розроблюваних проектів у фірмі обчислювалася десятками, рядом фірм (у першу чергу "Дженерал Електрик") була почата спроба використовувати переваги і функціональних, і проектних структур шляхом накладення проектної структури на постійну для даної організації функціональну структуру. Схема такої структури (рис. 7.7) нагадує решітку, що і відбилося в назві цієї нової структури - матрична структура.
До основних особливостей даної структури можна віднести такі:
• члени кожної проектної групи, що працюють над окремим проектом, підпорядковуються одночасно і керівнику проекту, і керівникам тих функціональних відділів, у яких вони працюють постійно;
• керівник проекту має проектні повноваження, що дозволяють йому, як курирувати всі деталі розроблюваного проекту, так і виконувати суто штабні повноваження; усе залежить від того, які права делегує йому вище керівництво;
• усі матеріальні і фінансові ресурси звичайно знаходяться в повному розпорядженні керівника проекту;
• розробка графіка робіт за проектом і контроль їх виконання цілком покладена на керівника проекту;
• керівнику проекту можуть бути передані деякі функції керівника функціонального відділу;
• керівники функціональних відділів контролюють хід виконання робіт, вирішують також, як і де повинна бути виконана певна робота і хто конкретно відповідає за її виконання.
Застосування матричної структури приводить до створення нового типу організаційного клімату, дозволяє погоджувати стратегічні і поточні пріоритети і здійснювати відносно чіткий розподіл повноважень і різних видів ресурсів усередині фірми.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стратегічне управління» автора Колодний А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика організаційних структур управління“ на сторінці 3. Приємного читання.
