Зв'язок стратегічних ресурсів зі стратегією

Стратегічне управління

Серед великої кількості завдань, розв'язуваних у процесі планування і реалізації стратегії, однією з основних є ефективний розподіл стратегічних ресурсів. Система планів, програм і проектів допомагає розподіляти дії, які стосуються використання ресурсів за напрямками, що, на думку керівництва, є найбільш ефективними і сприяють досягненню поставлених цілей. Відомий менеджерист Пітер Друкер вважає, що стратегічне планування має сенс тоді, коли керівництво надасть ресурси для його реалізації. Але, як показує практика, у стратегічних планах найчастіше немає досить повної відповіді на питання: які конкретно ресурси є і в якій кількості; як їх слід використовувати для досягнення цілей; які цілі досяжні при наявних ресурсах.

Для визначення потреби в ресурсах, необхідних для реалізації обраної стратегії, використовуються експертні та різні методи, засновані на відповідних нормативах. Але найбільш дійовим методом, використовуваним для забезпечення відповідності між різними планами і розподілу ресурсів, є розробка бюджетів.

Бюджет являє собою метод розподілу ресурсів, охарактеризованих у кількісній формі, для досягнення цілей, так само поданих кількісно.

Розробка бюджету додає кількісної визначеності сформованим планам розвитку організації. Якщо розподіл бюджету проведений грамотно, відповідно до потреб стратегії, то це буде сприяти її реалізації. При недостатньому фінансуванні окремі організаційні одиниці не зможуть виконати частину стратегічного плану. Адаптація стратегічного плану до змін у зовнішньому середовищі звичайно приводить до перерозподілу ресурсів з однієї сфери в іншу для підтримки нових стратегічних ініціатив і пріоритетів. Гнучкий підхід до перерозподілу коштів і персоналу є передумовою успішного проведення стратегічних змін. Через це в організації має діяти механізм перерозподілу ресурсів.

Одним з дійових інструментів перерозподілу ресурсів є методика сітьового планування і управління. Сітьова модель дозволяє описати графічно окремі операції й експериментально "програти" практично будь-який варіант рішення. Застосування сітьової моделі для вирішення проблеми перерозподілу ресурсів дає можливість уявити цей процес у наочній формі, виявити особливості тієї чи іншої ситуації, структуру необхідних робіт і прийнятні засоби і методи їх виконання, забезпечувати керівництво своєчасною і вичерпною інформацією про фактичний стан справ, здійснювати обґрунтоване прогнозування ходу виконання робіт на критичному шляху і конкретизувати на них увагу менеджерів різних рівнів. У сучасних умовах усі зазначені процедури можуть виконуватися на ПЕОМ.

Процес формування бюджету складається з таких етапів.

• 1. Керівництво повідомляє місію організації, цілі і завдання з кожної СБО.

• 2. На другому етапі відбувається підготовка СБО, відділами і підрозділами - оперативних кошторисів на певний період часу (наприклад, на півроку чи рік), що направляються вищому керівництву для аналізу і прийняття рішень.

• 3. Вище керівництво проводить аналіз і перевірку пропозицій щодо бюджету, вносить необхідні корективи і дає вказівки для його уточнення. По суті, на цьому етапі вище керівництво розподіляє наявні ресурси між СБО і визначає джерела, з яких вони будуть фінансуватися.

• 4. На останньому етапі підготовляється підсумковий бюджет на основі детального постатейного обліку ресурсів і джерел їх одержання.

Управління за цілями

Іншим управлінським інструментом, нарівні з методом бюджетування, що сприяє узгодженню планування і процесу контролю в галузі людських ресурсів, є метод управління за цілями (УЗЦ). Даний метод передбачає визначення менеджерами і співробітниками цілей для кожного відділу, проекту і працівника, використовуваних для спостереження за такими результатами діяльності організації.

Уперше цей метод опублікував П. Друкер, стверджуючи, що він сприяє підвищенню ефективності організації. Суть концепції УЗЦ, на думку П. Друкера, полягає в тому, що кожен керівник в організації, від топ-менеджера до керівника низового рівня, повинен мати чіткі цілі. Такий підхід дозволить кожному керівнику одержати уявлення про вимоги до нього організації, про цілі всієї організації і безпосереднього начальника. Процес УЗЦ складається з таких етапів (рис. 7.2) [31]: постановка цілей; розробка планів дій; контроль за рухом до цілей; оцінка результатів діяльності.

Модель процесу управління за цілями

Постановка цілей. На цьому етапі участь беруть усі працівники організації. Підлеглі керівники повинні виробляти власні цілі на основі цілей своїх начальників. Слід зазначити, що керівники вищих рівнів управління звичайно мають більше можливостей впливати на формулювання своїх цілей, ніж керівники низового рівня. Але разом з тим суть концепції УЗЦ полягає в тому, що цілі кожного підлеглого повинні сприяти досягненню цілей його начальника. У процесі формулювання цілей між керівником і підлеглими здійснюється обмін інформацією, що дозволяє уточнити кожному працівнику свої конкретні цілі і визначити необхідні для їх досягнення ресурси (інформація, фінанси, матеріали, устаткування, повноваження).

Розробка планів дій. Другим етапом процесу УЗЦ є планування дій, тобто визначення конкретних кроків, необхідних для досягнення цілей. Плани дій розробляються для кожного відділу і кожного працівника організації.

Контроль за рухом до цілей. Призначення контролю -оцінка просування до цілей і виявлення при цьому проблем і перешкод, які стоять на шляху досягнення цілей, та коректування, якщо ситуація вимагає зміни накресленого курсу, цілей.

Оцінка результатів діяльності відділів і працівників організації може бути використана при розробці системи винагороди і слугувати також основою для постановки цілей на наступний період (звичайно рік).

Розглянутий метод УЗЦ має як позитивні сторони, так і недоліки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стратегічне управління» автора Колодний А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зв'язок стратегічних ресурсів зі стратегією“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ФІРМОЮ: ВИЗНАЧЕННЯ, СУТНІСТЬ, МОДЕЛІ

  • Стратегія фірми: поняття, типи, особливості розробки

  • Ієрархічна структура стратегій

  • Поняття стратегічної бізнес-одиниці

  • Стратегічне управління фірмою

  • Сутність стратегічного управління

  • Модель стратегічного управління

  • Контрольні питання

  • Розділ 2. СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ,ПРОГНОЗУВАННЯ І МОНІТОРИНГ СЕРЕДОВИЩА ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ

  • Призначення, зміст і методичні особливості аналізу зовнішнього середовища

  • Аналіз макросередовища

  • PEST-аналіз

  • Аналіз мікросередовища

  • Аналіз конкурентів

  • Аналіз рушійних сил галузі

  • Аналіз поведінки фірм-конкурентів

  • Оцінка привабливості і перспектив розвитку галузі

  • Аналіз споживачів

  • Методи оцінки впливу факторів зовнішнього середовища на фірму

  • Система відстеження стану зовнішнього середовища

  • Контрольні питання

  • Конкретна ситуація: "Народний комп'ютер "Амата"

  • Розділ 3. АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ФІРМИ

  • SNW-підхід до аналізу сильних і слабких сторін фірми

  • Аналіз конкурентоспроможності цін і витрат фірми

  • Визначення конкурентної позиції фірми

  • Оцінка конкурентоспроможності фірми на основі методу бенчмаркінгу

  • Діагностика проблем фірми

  • Контрольні питання

  • Розділ 4. МІНІ-СТРАТЕГІЯ ФІРМИ: БАЧЕННЯ, МІСІЯ, ЦІЛІ, СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ

  • Місія фірми

  • Цілі фірми

  • Стратегічні цільові пріоритети фірми

  • Розділ 5. АНАЛІЗ ПОРТФЕЛЯ БІЗНЕСІВ ФІРМИ (ПОРТФЕЛЬНИЙ АНАЛІЗ)

  • Матриця "темпи зростання ринку -частка на ринку" (модель ВСЄ)

  • Модель Shell/DPM

  • Модель ADL/LC

  • Модель стратегічного аналізу (база даних PIMS)

  • Розділ 6. ПЛАНУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ФІРМИ

  • Основні елементи, що формують корпоративну стратегію

  • Розробка стратегії корпорації

  • Ділова стратегія фірми

  • Стратегія диференціації

  • Функціональна стратегія

  • Виробнича стратегія

  • Стратегія управління персоналом

  • Фінансова стратегія

  • Операційна стратегія

  • Питання для обговорення

  • Розділ 7. РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ ФІРМИ

  • Система планів розвитку організації

  • Зв'язок стратегічних ресурсів зі стратегією
  • Створення організаційної структури, що сприяє успішній реалізації стратегії

  • Характеристика організаційних структур управління

  • Сучасні способи побудови організацій

  • Проведення стратегічних змін

  • Важливі управлінські складові, що впливають на процес здійснення стратегії

  • Пошук кращих методів здійснення стратегії

  • Розробка систем мотивацій винагороди, пов'язаних з реалізацією стратегії

  • Питання для обговорення

  • Розділ 8. ЛІДЕРСТВО (КЕРІВНИЦТВО) - НАЙВАЖЛИВІША УМОВА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ФІРМИ

  • Створення організаційної культури, що сприяє успішній реалізації стратегії

  • Формування управлінської команди

  • Контрольні питання

  • Конкретна ситуація: "Зберегти те, що є"

  • ЗАКІНЧЕННЯ

  • СЛОВНИК

  • ЛІТЕРАТУРА