Зовнішнє середовище фірми постійно змінюється. Тому, як уже відзначалося вище, найважливіше завдання стратегічного управління організацією полягає в забезпеченні його ефективної адаптації до будь-яких значущих змін середовища. Для вирішення такого завдання організації необхідно проводити збір, моніторинг і аналіз інформації, що відбиває стан факторів зовнішнього середовища. Складність спостереження за зовнішнім середовищем полягає в різноманітності, великій кількості і динамічності факторів цього середовища.
Для вивчення стану факторів зовнішнього середовища в організаціях, що взяли на озброєння технологію стратегічного управління, створюється спеціальна система відстеження зовнішнього середовища. Одна з поширених назв цієї системи — система стратегічного аналізу середовища (відділ стратегічного розвитку). Практика різноманітних організацій показує, що збором і первинним аналізом даних про зовнішнє середовище повинні займатися спеціалізовані підрозділи. Наприклад, фінансові позиції зовнішнього середовища аналізує фінансова служба, маркетингові - відділ маркетингу, технології - технологічний відділ і т. д. Але при цьому зведення і узагальнення приватних позицій аналізу середовища повиннен проводити відділ стратегічного розвитку. Даний відділ здійснює проведення як спеціальних досліджень, так і регулярних (звичайно один раз на рік) спо-стереженнь за станом важливих для організації зовнішніх факторів. Дослідження середовища звичайно проводяться на основі попередньо розроблених методик, що повинні включати такі основні розділи:
• 1. Перелік факторів зовнішнього середовища, що будуть піддаватися спостереженню.
• 2. Принципи кількісної і якісної оцінки даних про стан і динаміку зміни середовища.
• 3. Періодичність спостережень виділених факторів середовища.
• 4. Методи визначення "контрольних точок" у ланцюжках досліджуваних явищ і порядок спостереження за цими точками.
• 5. Принципи вироблення управлінських рішень на основі отриманих результатів спостережень середовища.
Зі змісту методики випливає, що дослідження факторів зовнішнього середовища припускає не тільки фіксацію їх стану на даний момент, але і розкриття тенденцій змін, характерних для окремих важливих факторів і прогнозування трендів розвитку цих факторів. Такий комплексний підхід дозволить передбачати загрози і можливості, що очікують організацію в майбутньому.
Система аналізу зовнішнього середовища ефективно функціонує, якщо: вона підтримується керівництвом організації і забезпечує його необхідною інформацією; вона тісно пов'язана з роботою планувальних підрозділів організації; робота фахівців цієї системи пов'язана з роботою фахівців, що відповідають за стратегічні питання в організації.
Застосування техніки сценаріїв у системі стратегічного управління
Як ми вже переконалися, освоївши основні методики аналізу макро- і мікросередовища, соціально-економічне оточення фірми характеризується різкою мінливістю і непевністю умов, що сприяє непередбаченому виникненню нових, найчастіше більш складних завдань. Наслідком мінливості бізнес-середовища фірми є знецінювання накопиченого управлінського досвіду і неможливість застосування відомих шляхів вирішення проблем, тим більше екстраполяції таких шляхів на майбутнє. Одним з ефективних підходів, що сприяють правильному визначенню перспектив розвитку фірми, є сценарне планування.
Під сценарієм в розглянутому контексті мається на увазі передбачуваний чи можливий хід подій у тій галузі, що стосується діяльності організації. Сценарії виникли в 70-х рр. XX ст. як альтернатива одноваріантних прогнозів майбутнього розвитку компаній. Одноваріантні прогнози звичайно пропонували єдину траєкторію розвитку організації, що далеко не завжди, особливо в умовах різких змін середовища діяльності фірми, виявлялося правильним рішенням.
Відмінності сценарію від прогнозу:
• якщо прогноз передбачає майбутнє на основі відомих тенденцій і фактів, то сценарії з дійсної ситуації повинні розвинути картини майбутнього;
• якщо метод прогнозування не застосовуваний до процесів, у яких відсутня неперервність, то метод розробки сценаріїв орієнтований саме на такі процеси;
• якщо прогноз розраховується на якийсь певний хід подій і тому не відбиває альтернативність, тобто ймовірну безліч варіантів розвитку, то сценарії будуються саме за принципом альтернативності, з розглядом різних можливих ситуацій;
• прогнози дають лише прості проекції майбутнього, тому що будуються на основі врахування нормативів, норм, різних формальних обмежень, хоча й охоплюють основні аспекти розвитку підприємств.
При розробці сценаріїв треба враховувати не тільки всі аспекти, пов'язані з діяльністю підприємства, але й усі можливі зміни впливу зовнішнього середовища на підприємство в майбутньому. Наявність серйозних відмінностей між прогнозами і сценаріями разом з тим не повинна означати, що від прогнозів треба відмовитися. Вони можуть застосовуватися в тих ситуаціях, коли їхні результати відповідають вимогам користувача в розрізі передбачення майбутнього.
Сценарій - це опис майбутніх обставин і шляхів, що ведуть до них. Виділяють сценарії оптимістичні, песимістичні та ймовірні (найбільш правильні). Звичайно стратегія фірми ґрунтується на ймовірному сценарії, а два інших сценарії допомагають менеджменту організації ідентифікувати фактори, що будуть мати важливе значення для майбутнього розвитку організації*. При сценарному підході для окремої організації розробляють декілька приблизно однаково правдоподібних, але значущо контрастних варіантів майбутнього розвитку її зовнішнього середовища. Саме ця відмітна риса вказує на те, що сценарії є інструментами розробки стратегій розвитку організації і слугують фундаментом для стратегічного мислення менеджерів організації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стратегічне управління» автора Колодний А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система відстеження стану зовнішнього середовища“ на сторінці 1. Приємного читання.
