Створення організаційної культури, що сприяє успішній реалізації стратегії

Стратегічне управління

Кожна організація взаємодіє із зовнішнім середовищем, що характеризується певною соціальною культурою, яку формують переконання людей, їхні звички, знання і практичний досвід. Соціальна культура - це складна соціальна система законів, закономірностей, цінностей і традицій, що становить окрему підсистему зовнішнього середовища.

Усередині організації формується і діє інша могутня сила, що встановлює невидимі важелі, скеровує дії членів організації. Вона називається організаційною культурою (корпоративною культурою). Кожна фірма мас свою філософію і принципи, особливі методи розв'язання проблем, свій кодекс внутрішніх законів, моральні цінності, процедури, правила. Перераховані компоненти, що виражають дух компанії, утворюють поняття "організаційна культура".

Організаційна культура, зазнаючи впливу з боку соціальної культури, у свою чергу, впливає на формування культури підрозділів, управлінських команд і окремих індивідів. Організаційна культура являє собою складне явище, що не завжди знаходиться на поверхні, її важко "пощупати". Якщо організаційна структура становить "кістяк організації, то "душею" організації є організаційна культура. Підтвердженням цього можуть бути такі визначення цього поняття, сформульовані відомими вченими. Бдгар ІІІайн визначає організаційну культуру так: "... сукупність основних переконань - сформованих самостійно, засвоєних чи розроблених певною групою в міру того, як вона вчиться розв'язувати проблеми адаптації до зовнішнього середовища і внутрішньої інтеграції, - які виявилися досить ефективними, щоб вважатися цінними, а отже, передаватися новим членам як правильний спосіб сприйняття, мислення і ставлення до конкретних проблем" [64].

Джоан Мартін указала на інші аспекти організаційної культури: "Коли люди вступають у безпосередню взаємодію з організацією, вони стикаються з прийнятими в ній манерою одягатися, розповідями співробітників про те, що відбувається в організації, установленими правилами і практикою роботи, загальноприйнятими нормами поведінки, традиціями, завданнями, системою оплати, жаргоном і жартами, що зрозумілі тільки членам організації, і т. д. Ці складові елементи і є проявами організаційної культури" [64].

Американський соціолог С. Хенді (С. Handy), аналізуючи процес розподілу влади в організації, ціннісні орієнтири особистості, відносини індивіда й організації, структуру організації і характер її діяльності на різних етапах еволюції, виділив такі чотири типи організаційної культури (рис. 8.1): культура влади; культура завдання; рольова культура; особистісна культура.

Культура Влади, або культура Зевса (символ культури -павутина). У цій культурі організації істотну роль відіграє лідер з видатними особистісними характеристиками. Джерело влади лідера - одноособове розпорядження всіма ресурсами організації. Ця культура влади дозволяє швидко реагувати на зміни ситуації, швидко приймати рішення й організовувати їх виконання. При такій владі організація, як правило, має тверду ієрархічну структуру. Критерій набору і просування персоналу - особиста відданість. Такий тип культури прийнятний для невеликих підприємницьких структур, організацій сімейного типу.

Культура Ролі, або культура Аполлона (символ цієї культури - грецький храм). Відмітна риса такої організації полягає в спеціалізації підрозділів і строгому функціональному розподілі ролей, а діяльність побудована на основі формальних правил, стандартів, інструкцій і положень. Влада визначається не особистими якостями, а поса-

дою, а оцінка результатів діяльності здійснюється за чітке слідування формальним приписам, а не за прояв ініціативи чи творчого підходу. Застосування такого типу культури ефективне в організаціях, що функціонують у стабільному, прогнозованому середовищі.

Типи організаційних культур

Культура Завдання, або культура Афіни (символ цієї культури - сітка). Ця культура орієнтована на вирішення завдань або конкретний проект. Ефективність організації визначається професіоналізмом співробітників, раціональним використанням ресурсів і ототожненням особистих цілей з цілями організації. Владні повноваження розподіляються залежно від знань у певній сфері діяльності і від наявності потрібної інформації або доступу до неї. Контроль в організації здійснюється шляхом розподілу проектів і завдань, формування команд для їх виконання і розподілу ресурсів. Дана культура дозволяє організації відносно легко адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі.

Культура Особистості, або культура Діоніса (символ цієї культури - зоряна галактика). В організаціях з таким типом культури центральною ланкою є особистість. Призначення організації - це об'єднання творчих людей, що могли б досягти власних цілей, і забезпечення їх ресурсами. Взаємодія між працівниками здійснюється на основі згоди, а не суворого контролю. Прикладами таких організацій є кафедри у вузах, консультаційні фірми, творчі спілки.

Наведені типи культур у чистому вигляді зустрічаються рідко. Звичайно в організації існують кілька типів культур одночасно, але одна з них є переважною.

Організаційна культура містить у собі такі складові.

• 1. Філософія, Організацією виробляється політика, що відбиває зміст її існування і відносини зі співробітниками і клієнтами.

• 2. Домінуючі цінності. Організація дотримується певних цінностей, що повинні бути зрозумілі, спільні для членів організації і керувати їхньою поведінкою.

• 3. Регулярні форми поведінки. Члени організації для прояву поваги один до одного або демонстрації прийнятної поведінки використовують певні висловлення, проводять церемонії, звертаються до спільної мови, ритуалів, використовують загальноприйняті вирази, знаки тощо.

• 4. Норми. Існуючі в організації стандарти поведінки, спільні для всіх співробітників, визначають ставлення до роботи і принципи взаємин в організації.

• 5. Правила. Організація розробляє правила внутрішньої поведінки, яких повинні дотримуватися всі працівники організації.

• 6. Організаційний клімат. Це загальна атмосфера в організації, що створюється стилем спілкування між співробітниками і формами взаємодії співробітників із клієнтами й іншими зовнішніми особами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стратегічне управління» автора Колодний А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Створення організаційної культури, що сприяє успішній реалізації стратегії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ФІРМОЮ: ВИЗНАЧЕННЯ, СУТНІСТЬ, МОДЕЛІ

  • Стратегія фірми: поняття, типи, особливості розробки

  • Ієрархічна структура стратегій

  • Поняття стратегічної бізнес-одиниці

  • Стратегічне управління фірмою

  • Сутність стратегічного управління

  • Модель стратегічного управління

  • Контрольні питання

  • Розділ 2. СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ,ПРОГНОЗУВАННЯ І МОНІТОРИНГ СЕРЕДОВИЩА ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ

  • Призначення, зміст і методичні особливості аналізу зовнішнього середовища

  • Аналіз макросередовища

  • PEST-аналіз

  • Аналіз мікросередовища

  • Аналіз конкурентів

  • Аналіз рушійних сил галузі

  • Аналіз поведінки фірм-конкурентів

  • Оцінка привабливості і перспектив розвитку галузі

  • Аналіз споживачів

  • Методи оцінки впливу факторів зовнішнього середовища на фірму

  • Система відстеження стану зовнішнього середовища

  • Контрольні питання

  • Конкретна ситуація: "Народний комп'ютер "Амата"

  • Розділ 3. АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ФІРМИ

  • SNW-підхід до аналізу сильних і слабких сторін фірми

  • Аналіз конкурентоспроможності цін і витрат фірми

  • Визначення конкурентної позиції фірми

  • Оцінка конкурентоспроможності фірми на основі методу бенчмаркінгу

  • Діагностика проблем фірми

  • Контрольні питання

  • Розділ 4. МІНІ-СТРАТЕГІЯ ФІРМИ: БАЧЕННЯ, МІСІЯ, ЦІЛІ, СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ

  • Місія фірми

  • Цілі фірми

  • Стратегічні цільові пріоритети фірми

  • Розділ 5. АНАЛІЗ ПОРТФЕЛЯ БІЗНЕСІВ ФІРМИ (ПОРТФЕЛЬНИЙ АНАЛІЗ)

  • Матриця "темпи зростання ринку -частка на ринку" (модель ВСЄ)

  • Модель Shell/DPM

  • Модель ADL/LC

  • Модель стратегічного аналізу (база даних PIMS)

  • Розділ 6. ПЛАНУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ФІРМИ

  • Основні елементи, що формують корпоративну стратегію

  • Розробка стратегії корпорації

  • Ділова стратегія фірми

  • Стратегія диференціації

  • Функціональна стратегія

  • Виробнича стратегія

  • Стратегія управління персоналом

  • Фінансова стратегія

  • Операційна стратегія

  • Питання для обговорення

  • Розділ 7. РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ ФІРМИ

  • Система планів розвитку організації

  • Зв'язок стратегічних ресурсів зі стратегією

  • Створення організаційної структури, що сприяє успішній реалізації стратегії

  • Характеристика організаційних структур управління

  • Сучасні способи побудови організацій

  • Проведення стратегічних змін

  • Важливі управлінські складові, що впливають на процес здійснення стратегії

  • Пошук кращих методів здійснення стратегії

  • Розробка систем мотивацій винагороди, пов'язаних з реалізацією стратегії

  • Питання для обговорення

  • Розділ 8. ЛІДЕРСТВО (КЕРІВНИЦТВО) - НАЙВАЖЛИВІША УМОВА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ФІРМИ

  • Створення організаційної культури, що сприяє успішній реалізації стратегії
  • Формування управлінської команди

  • Контрольні питання

  • Конкретна ситуація: "Зберегти те, що є"

  • ЗАКІНЧЕННЯ

  • СЛОВНИК

  • ЛІТЕРАТУРА