Аналіз макро- і мікросередовища фірми і техніка сценарного планування необхідні для розробки і прийняття так званої міні-стратегії організації, що складається з її бачення, місії, основних цілей і стратегічних пріоритетів. За допомогою міні-стратегії вибудовується "управлінський міст" від стратегії організації до її тактичної діяльності. Термін "міст" від англійської абревіатури - MOST, де М - mission -місія, О - objectives - мета, S - strategy as strategispriorities — стратегічні пріоритети, Т — tactics — тактика.
Запропонована послідовність розробки стратегії фірми характерна для більшості робіт зі стратегічного менеджменту. Але ряд авторитетних дослідників [14, 20, 76] даної проблематики стверджують, що формування місії і цілей повинно передувати аналізу середовища діяльності фірми. "Стратегічне планування починається з оцінки, передбачення майбутніх можливостей фірми і лімітуючих факторів. Потім йде передбачення: "Що я хочу? Підприємець представляє свої оцінки того, яким чином фірма повинна розвиватися і яких кількісних заходів слід вжити. Потім формується прогноз на майбутнє, в якому загалом визначається, як буде розвиватися фірма, які завдання й в які терміни повинні бути виконані. ... Аналіз потрібний для визначення критерію, за допомогою якого може бути вибране остаточне рішення з ряду альтернатив" [20].
Такий підхід теж правомірний, оскільки організація, виходячи із системного підходу, являє собою соціотехніч-ну систему, що має певну мету і мотиви життєдіяльності. Адже мета - один з найважливіших системоутворюючих факторів. Але навряд чи варто рекомендувати такий підхід як типовий в тих випадках, коли місія і мета фірми вибираються на основі винятково переваг і амбіцій власників і менеджерів,
Переконливий доказ щодо первинності структурова-ного аналізу бізнес-середовища, в якому знаходиться фірма, запропоновано в роботі К. Боумена [14]:
• Аналіз допомагає команді менеджерів застосовувати стратегічний підхід без необхідності негайно вирішувати глобальні і суперечливі завдання.
• Аналіз допомагає структурувати підхід до проблеми, що дозволяє побачити нові аспекти проблеми, що здається добре відомою. Це змусить менеджерів мислити глибше і сприяє більш широкому застосуванню ними інструментів і методів стратегічного менеджменту.
Бачення - найважливіший орієнтир системи стратегічного управління
У першій главі посібника наведено характеристику (п. 1.1.4) десяти шкіл стратегічного менеджменту. Якщо співвіднести ці розробки з реаліями діяльності керівників в умовах економіки України, то можна стверджувати, що домінуючою, особливо в середовищі малого і середнього бізнесу, є школа підприємництва. "...Вона розглядає стратегічний процес крізь призму дій однієї людини, але, крім того, підкреслює значення властивих тільки їй станів і процесів - інтуїції, розсудливості, мудрості, досвіду, проникливості" [71]. Виходячи з розробок цієї школи, стратегія це не детально розписаний план, а перспектива, вибір напрямку при цьому майже інтуїтивний. Таке уявлення про майбутнє фірми називають баченням.
"Бачення - мислене уявлення стратегії, породжене чи відображене у свідомості керівника* [71].
Отже, бачення (передбачення) - це ідеал ділової організації, що дає орієнтири у веденні бізнесу, хоча і є найменш чітким орієнтиром порівняно з іншою метою організації.
А. Файоль пише: "Керувати - це передбачати, а передбачати - це вже майже діяти". Отже, в інтересах ефективного управління необхідно передбачати майбутнє.
У роботі Ю. Солнишкова [95] узагальнено результати публікацій (60-90-ті рр. XX ст.), що стосуються питання бачення. Виділено такі погляди.
• 1. Бачення - це прогнозування. Прогноз - це пошук можливих шляхів досягнення накресленої мети. Сукупність прогнозів - варіанти плану, що розглядаються в процесі пошуку рішення. План відрізняється від прогнозу директивним характером.
• 2. Передбачати слід тільки некеровані чи слабокеро-вані параметри. Керовані параметри треба планувати.
• 3. Передбачати треба події віддаленого майбутнього, тобто ті, що можуть відбутися за межами періоду, на який складається план.
Автор роботи пропонує і свою версію змісту процесу розробки бачення. На його погляд, в інтересах планування потрібно передбачати тільки значення некерованих чи сла-бокерованих параметрів (чи подій), а за межами планового періоду можна передбачати значення будь-яких параметрів, у тому числі керованих.
Передбачення - складне поняття з погляду значеннєвого навантаження, У ньому необхідно розрізняти передрікання, прогноз і припущення.
Передрікання - це однозначне твердження про майбутній стан того чи іншого об'єкта або настання якої-не-будь події.
Прогноз - це відображення найбільш імовірного стану об'єкта чи можливість настання події.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стратегічне управління» автора Колодний А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. МІНІ-СТРАТЕГІЯ ФІРМИ: БАЧЕННЯ, МІСІЯ, ЦІЛІ, СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
