Подана в даному навчальному посібнику інформація (загальна модель стратегічного управління, моделі і методи аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища, планування, вибору і реалізації стратегії) дозволяє правильно розуміти і створювати стратегії окремих підприємств, які базуються на стійких конкурентних перевагах. Але залишається одне відкрите питання: наскільки застосовна і затребувана методологія стратегічного управління в умовах економіки України.
Питання про доцільність використання парадигми стратегічного управління в практичній діяльності українських підприємств в останні кілька років є одним з найбільш дискусійних у середовищі професійних керівників і фахівців-консультантів. Погляди учасників суперечки поступово зближаються стосовно того, що для великих компаній розробка стратегії вважається просто необхідною умовою виживання в ринкових умовах.
Що стосується фірм середнього масштабу, то в багатьох із них також ведеться розробка стратегій. Однак, і це підтверджують публікації з даної проблематики, більшість з цих фірм звертаються до стратегій тільки під час роботи з "солідними" партнерами або банками (підготовка контрактів або кредитних угод) і лише для того, щоб продемонструвати рівень використовуваних управлінських технологій.
Керівники підприємств нижче середнього і малого масштабу відкрито висловлюють думку, що розробка і впровадження стратегії - це марна витрата часу і ресурсів.
Як бачимо, спектр думок керівників-практиків щодо питання - потрібна чи не потрібна конкретному підприемству стратегія - дуже широкий: від утвердження неможливості використання досвіду західного менеджменту на вітчизняних підприємствах до обережної згоди з тим, що цей інструментарій потрібний уже сьогодні і буде необхідний у недалекому майбутньому.
Розглянемо причини, наведені деякими керівниками, які стверджують, що стратегія як план, що містить внутрішню логіку, реалізації бажаного майбутнього фірми в українських умовах, не застосовна.
• 1. Для української економіки характерна висока нестабільність, що не дозволяє вірогідно прогнозувати платоспроможний попит, інфляцію, стан конкурентів, податкове законодавство і т. ін.
• 2. Стратегічне планування не є гнучким інструментом, здатним вчасно реагувати на зміни бізнес-простору фірми.
• 3. Слабка підготовка керівників і відсутність фахівців, які добре володіють технологією стратегічного управління.
На початку 90-х рр. XX ст. в країнах СНД звучали і більш різкі заяви на адресу концепції стратегічного управління. "Бажання перескочити відразу до стадії "стратегічного управління", минаючи проміжні етапи, - чергова утопія. ... їх можна скоротити в часі, але відійти від еволюції не можна".
Перераховані аргументи дійсно мають досить серйозну доказову базу. І разом з тим питання про планування дій фірми в майбутньому стає усе більш актуальним. Що ж сприяє цьому?
• 1. Ринкова орієнтація, результативність і ліквідність підприємства позитивно сприймається різними контактними аудиторіями (споживачі, інвестори, персонал, держава), що виявляють реальний потенційний інтерес до підприємства або виявляють вплив на його здатність досягати поставлених цілей.
• 2. Постійне зростання динамізму змін у зовнішньому середовищі фірми, підвищення рівня конкуренції, проблеми забезпечення виробництва різними видами ресурсів, глобалізація й інтернаціоналізація економічних процесів об'єктивно обумовлюють затребуваність стратегічного менеджменту тому, що одних тільки оперативних заходів вищого керівництва з адаптації до нових бізнес-умов найчастіше вже не достатньо.
• 3. Ринкові умови ставлять істотно інші, ніж у директивно-командній системі, вимоги до розробки планів підприємства. Необхідно переосмислити принципи і підходи до розробки і реалізації планів, виділити довгострокове планування як пріоритетне, що слугує орієнтиром для всіх інших планів підприємства, вести постійний пошук вигідних і рентабельних для підприємства сфер застосування умінь, зусиль і використання ресурсів.
Призначення стратегічного менеджменту - не тільки допомогти підприємству вижити в довгостроковій перспективі в умовах твердої конкуренції, але і підсилити його конкурентні переваги на ринку. Серед українських підприємств, незалежно від розмірів і чисельності працівників, до інструментарію стратегічного менеджменту в першу чергу повинні звернутися підприємства, що виходять на зовнішній ринок і знаходяться на вістрі НТП. Адже основне призначення стратегії - визначити межі бажань і можливості їх досягнень. Стратегія окреслює функціональну сферу, в якій фірма може і повинна бути унікальною.
Сутність стратегічної ефективності й актуальності стратегічного менеджменту розкриває така теза: "У сучасному бізнесі помилки в стратегії неминуче призводять до поразки в конкурентній боротьбі й послаблення позицій організації на ринку; при цьому стратегічні помилки виправити як завгодно ефективними прийомами оперативного менеджменту не можна в принципі" [83]. Стратегія стає ключовим засобом забезпечення бізнес-успіху будь-якої фірми в майбутньому в умовах неминучого ускладнення і посилення конкурентної боротьби, що є об'єктивною тенденцією. Цю тенденцію фірма може усвідомлювати або ні, але в обох випадках позиція фірми позначиться на її майбутньому стані, що у більшості випадків буде характеризуватися протилежними результатами.
Вищенаведені об'єктивні передумови, що доводять актуальність і застосовність концепції стратегічного управління в умовах економіки України, можна образно описати такими словами: організація системи стратегічного менеджменту на рівні окремої фірми - не данина моді, запозиченої із західного менеджменту, а життєва необхідність, пов'язана з якісними змінами: завоюванням нової більш сильної ринкової позиції, придбанням конкурентних переваг і заняттям фірмою гідного місця серед успішно діючих компаній.
СЛОВНИК
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стратегічне управління» автора Колодний А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗАКІНЧЕННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
