Розділ 11. ОРГАНІЗАТОРИ ОПТОВОГО ОБІГУ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

6) для Росії було характерне активне втручання держави в організацію і діяльність товарних бірж. Реєстрація бірж проводилася лише з дозволу урядових органів. Багато бірж знаходилися під тиском і контролем міністра торгівлі та промисловості.

Незважаючи на складнощі в організації біржової торгівлі, до XIX ст. біржі в Росії досягли певного рівня розвитку і продовжували функціонувати в XX ст. До початку І світової війни в Росії налічувалося 114 біржі. Більшість з них була товарними. У роки війни біржі практично зникли і відродилися в радянський період.

Це відродження відбулося в 1921 р. з введенням нової економічної політики (НЕП). Організуючий вплив торгово-посередницької діяльності товарних бірж було направлено на раціоналізацію децентралізованого ринку. В епоху НЕПу радянські біржі виникли майже при повній відсутності ринку, і саме з метою його створення вони засновувалися у формах, не відповідних економіці цього періоду.

До початку 1924 р. вся довоєнна біржова мережа була повністю відновлена. Біржі в перший період виникли переважно в містах, де вони раніше й існували. Згодом географія бірж дещо розширилася.

В епоху НЕПу існувало два основних підходи до визначення завдань і функцій бірж:

1) вони розглядалися як інструмент, покликаний самостійно регулювати ринок за рахунок встановлення єдиних цін;

2) була встановлена обов’язкова реєстрація всіх операцій, включаючи і позабіржові.

Товарним біржам приписувалося виконання наступних функцій:

• обліково-статистична - облік і реєстрація операцій;

• посередницька - організація укладення операцій;

• регулююча - встановлення рівноваги цін, попиту та пропозиції.

По суті, це була вже не біржа, а елемент організованого державою ринку. Біржі стають допоміжним апаратом у процесі державного регулювання ринкових відносин і не тільки допомагають у виробленні лімітів, але і розкривають факти відступу від них.

До кінця 1922 р. в Росії вже діяло 39 бірж, а в 1926 - 114 товарних і товарно-фондових бірж, що налічували 8514 членів.

Розширене тлумачення одних функцій товарних бірж супроводжувалося зменшенням ваги інших функцій. Так, частка задоволеного попиту в 1924-1925 рр. складала 60-65%, пропозиції - 50-60%.

При низькому рівні відвідуваності, співвідношенні операцій і кількості відвідувачів, розмірі ставок тощо біржа свої посередницькі функції виконувала не повною мірою, а, отже, її реальне значення виявилося недостатнім.

Серед причин, що зумовлювали слабкість посередницької роботи радянських бірж, слід назвати товарний дефіцит, в умовах якого біржове посередництво стає економічно нежиттєздатним.

На роботі бірж позначилася їх неправильна організаційна побудова - універсалізм. І, нарешті, жорстке планування і монополізація збуту продукції призвели до припинення діяльності бірж.

У 1926 р. у зв’язку із згортанням НЕПу урядом було ухвалене рішення про скорочення кількості бірж зі 114 до 14. У 1930 р. інститут бірж як елемент ринкового капіталістичного господарства був ліквідований.

Історія біржової торгівлі в Україні нерозривно пов’язана з розвитком товарних бірж в Росії, до складу якої вона входила.

• Перша товарна біржа на території України була відкрита в 1796 р. в Одесі. Також як і Санкт-Петербурзька, Одеська біржа не відігравала помітної ролі в оптовій торгівлі - торги проходили дуже мляво при невеликому скупченні продавців і покупців. Предметом біржової торгівлі були в основному зерно і мануфактура.