Розділ 11. ОРГАНІЗАТОРИ ОПТОВОГО ОБІГУ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

• пробний камінь всіх обережних і могила всіх занадто сміливих;

• криниця корисних речей і осередок зла. Характеризуючи роботу бірж, він відзначав, що необхідно

завжди слідувати пануючій течії, але останню з’ясувати дуже важко, оскільки одні продають, інші купують, отже течії протилежні. Біржовий прибуток, на його думку, - це вранішня роса і мильна булька.

У розвитку світової біржової торгівлі можна виділити 5 етапів.

На першому етапі (з 1531 р>) біржова торгівля здійснювалася в обмеженій кількості країн, носила локальний характер. На товарних біржах здійснювалися операції тільки на реальний товар з негайним постачанням і за готівковий розрахунок.

На другому етапі (з 1830р.) почали здійснювати операції на реальний товар з постачанням його в майбутньому. Цей етап пов’язаний з періодом промислової революції, коли мало місце величезне розширення попиту на сировину і продовольство. Зросли масштаби світової торгівлі, а разом з тим - і вимоги до однорідності якості товару та регулярності постачань. Поява операцій на термін з реальною продукцією гарантувала постачання товару необхідної якості в потрібний термін за цінами, які забезпечували можливість отримання прибутку, що дозволяло фірмам наперед визначати свої потенційні витрати виробництва. В результаті вивільнялася частина капіталу, що не брав участь у продуктивній діяльності, а був лише гарантійним. В умовах вільної конкуренції такий тип біржі сприяв просуванню величезних і дедалі зростаючих товарних мас від виробника до споживача з найменшими витратами праці та капіталу.

Крім того, операції з реальним товаром на строк, привертаючи спекулятивні капітали, збільшували місткість ринку і створювали можливості для виробника і посередника швидше реалізувати свій товар, скорочуючи період обігу. Економічною основою виникнення торгівлі на термін виступила сама природа ринку - стихійність, невизначеність, нестійкість.

Третій етап (з 1865 р.) пов’язаний із впровадженням у біржову практику ф’ючерсних операцій. Річ у тому, що конкуренція форм торгівлі товарами поступово призвела до того, що торгівля реальними товарами остаточно перемістилася в позабіржовий обіг. Адже споживачу завжди потрібен конкретний товар зі всіма його конкретними і специфічними особливостями, що поставляється на умовах, прийнятних для даного споживача. В той же час біржова торгівля не могла розвиватися без руху у бік, протилежний обліку конкретних чинників, а саме - у бік все більшої уніфікації і стандартизації біржових товарів. Без цього було неможливо нарощувати обсяги торгівлі, кількості угод, що укладаються тощо. Стандартизація біржової торгівлі призвела до появи біржового ф’ючерсного контракту, тобто контракту на постачання біржового товару через певний термін у майбутньому. Першою біржею, що розробила стандартний контракт на майбутнє постачання зерна, була товарна біржа в Чикаго.

Четвертий етап (з 1910 р.) пов’язаний з розробкою і впровадженням механізму страхування цінового ризику. Вперше він одержав свою практичну реалізацію в 1920 р. на біржах США при закупівлях бавовни, що направлялась до Великобританії.

П’ятий етап (з 1984р.) - це поява нового виду біржових операцій - опційних.

На відміну від західноєвропейських країн, де біржі утворилися унаслідок їх необхідності, в Росії біржова справа насаджувалася зверху.

Перша товарна біржа в Росії була створена Петром І у 1703 р. в Петербурзі за прикладом Амстердамської і була покликана діяти за тими ж принципами функціонування. Фактично при Петрові І лише вона одна й існувала. Насаджувана зверху біржова справа не викликала ентузіазму у російського купецтва; вона була реорганізована при Миколі І і століття майже не працювала.

Пожвавлення почалося лише з 30-х років XIX ст. Поява бірж у Рибінську, Нижньому Новгороді, Москві, Одесі, а в подальшому в Казані, Ризі, Києві, Самарі та інших містах пов’язана з розвитком торгівлі хлібом.

Подальший розвиток біржової торгівлі обумовлений будівництвом залізниць, елеваторів, появою комерційних банків, розвитком підтоварного кредиту під хліб.

Порівняно із західними біржами, російські біржі мали свою специфіку, а саме:

1) їх відрізняв низький рівень біржової техніки, що було наслідком нерозвиненості інфраструктури, а тому на російських біржах не набули поширення операції на термін;

2) тільки в Росії біржі брали на себе функції представництва інтересів купецтва;

3) думка про біржу була неоднозначною. Часто вважалося, що на біржу ганебно ходити порядній людині. Людей відлякувала спекуляція;

4) на відміну від інших країн, брокери не об’єднувалися в корпоративний »пакет», був відсутній на біржі і глашатай. Операції здійснювалися буквально »на вухо»;

5) куртаж брокер одержував не відразу, а в кінці року;