Логічні операції над поняттями

Логіка

Наприклад, у визначенні "Планета - це космічний об'єкт, який рухається по еліптичній орбіті навколо Сонця і має природний супутник" - Dfn репрезентує собою смисл, інформацію зафіксовану у Dfd. А у визначенні "Планети - це Земля, Марс, Юпітер, Меркурій" - Dfn репрезентує денотат, тобто ті об'єкти, до яких відноситься визначуваний термін.

Треба зауважити, що у Dfn виражається конкретний смисл або конкретне значення Dfd, а не логічний смисл і значення Dfd. Це зумовлено тим, що тип логічного значення і смислу Dfd визначається тією семантичною категорією, до якої належить Dfd. Відомо, що В/й може бути представлений або термом, або предикатором, або висловлюванням.

Якщо подивитися з цієї точки зору на наведені приклади визначень, то у них Dfd відноситься до категорії предикаторів. Можна ще сказати, що із позиції логічної семантики визначення є, по суті, операцію за допомогою якої детермінуються смисл і денотат визначуваного терміну шляхом співставлення їх із смислом і денотатом визначуючого терміну.

З точки зору логічного синтаксису дефініція Df складається з двох термінів і може бути виражена формулою: Dfd =Df Dfn. Знак рівності ( = ) у цій формулі означає можливість взаємозамінювання Dfd і Dfn.

Факт взаємозамінювання фіксується двома правилами:

Ці правила фіксують те, що з синтаксичної точки зору дефініція є способом ототожнення двох термінів "визначуваного" (Dfd) і "визначуючого" (Dfn), завдяки чому стає можливим їх взаємозаміна у тих контекстах, де вони фігурують.

З точки зору логічної прагматики дефініції досліджуються з боку їх ролі у комунікативних процесах. Відомо, що у процесі інформаційної комунікації дефініції вносять зміни до наявного фонду комунікантів або тієї мови, у контекстах якої ці дефініції фігурують.

Ці зміни стосуються по-перше, встановлення відношення синонімії між Df, які уже є в інформаційному фонді, по-друге, уточнення або видозмінення усталеного смислу чи значення терміну, по-третє, введення принципово нового значення і смислу для термінів.

Наступний розділ:

Види дефініцій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Логічні операції над поняттями“ на сторінці 10. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова до третього видання

  • ВСТУП

  • Формальні та змістовні правила міркування

  • Абстрактне мислення і його характерні особливості

  • Поняття про форму мислення

  • Основні формально-логічні закони

  • Закон протиріччя

  • Закон виключеного третього.

  • Закон достатньої підстави.

  • Розділ II. Mислення і мова

  • Поняття знака. Види знаків

  • Рівні семіотичного аналізу мови

  • Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки

  • Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов

  • Структура формалізованої мови

  • Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

  • Характеристика дескриптивних термінів

  • Визначення логічних термінів.

  • Розділ V. Елементи теорії імен

  • Принципи відношення іменування.

  • Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці

  • Види функцій

  • Розділ VII. Історичний характер логіки як науки

  • Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції

  • Логічне вчення Арістотеля

  • Особливості логіки стоїків

  • Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона

  • Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки

  • Розділ VIII. Поняття

  • Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті

  • Мовні засоби виразу поняття

  • Обсяг поняття. Елементи теорії множин

  • Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

  • Зміст поняття та склад злочину.

  • Логічні відношення між поняттями.

  • Логічні операції над поняттями
  • Види дефініцій.

  • Розділ IX. Судження

  • Види суджень. Атрибутивні судження

  • Логічні відношення між атрибутивними судженнями

  • Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

  • Судження з відношеннями

  • Модальні судження

  • Види складних суджень.

  • Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

  • Розділ Х. Умовивід

  • Типологія правил висновку.

  • Обґрунтування правил висновку.

  • Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці.

  • Висновки із категоричних суджень

  • Простий категоричний силогізм.

  • Перевірка коректності силогізму.

  • Недедуктивні умовиводи

  • Розділ XI. Аргументація

  • Види доведення

  • Спростування

  • Спростування аргументів.

  • Правила доведення і спростування

  • ЛІТЕРАТУРА