Логічні операції над поняттями

Логіка

Отже, в обсязі діленого поняття "злочин" знаходимо видове поняття "службовий злочин" (а) і додаємо до нього суперечливе поняття "неслужбовий злочин" (не-а) і цим самим вичерпуємо обсяг діленого поняття "злочин" (А).

В обсязі поняття (не-а) знаходимо видове поняття (в) і розділимо (не-а) на (в) і (не-в):

Загальна схема дихотомічного поділу має наступний вигляд:

Проілюструємо цю схему наступними прикладами: "Злочин проти власності ділиться на "крадіжку" і "не-крадіжку"; "не-крадіжка" ділиться на "грабіж" і "не-грабіж"; "не-грабіж" ділиться на "розбій" і "не-розбій", і т.д.", "Книги діляться на "художні" і "нехудожні"; "нехудожні" діляться на "підручники" і "не-підручники"; "не-підручники" діляться на "словники" і "не-словники" і т.д.".

При аналізі дихотомічного поділу кидається у вічі та обставина, що дихотомічний поділ фактично інформує про суттєві ознаки лише того класу предметів, які представлені в обсязі позитивного поняття (а,в, с...), при цьому нічого невідомо про ту частину діленого поняття, яка позначена негативним поняттям (не-а,не-в, не-с...). Позначаючи другу частину діленого поняття виразом "не-а", "не-в", "не-с" і т.д., ми можемо лише стверджувати, що заперечувальному поняттю не властива ознака, яка належить предметам виділеного виду. Крім того, в другій ступені дихотомічного поділу заперечу вальне поняття містить виділене видове поняття на першій ступені поділу.

Тобто, якщо ми поняття "злочин проти власності" розділили на "крадіжку" і "не-крадіжку", а "не-крадіжку" на "шахрайство" і "не-шахрайство", то в обсяг заперечу вального поняття "не-шахрайство" ввійде виділене на першій ступені дихотомічного поділу видове поняття "крадіжка". І це стосується кожної ступені дихотомічного поділу, а саме: що кожне заперечу вальне поняття включає в свій обсяг обсяги всіх попередніх виділених видових понять.

Оцінюючи можливості дихотомічного поділу, слід звернути увагу на деякі особливості цього виду поділу.

Мається на увазі хід самої процедури дихотомічного поділу. Якщо процедура дихотомічного поділу має вигляд розгалуженого дерева, то це означає, що першим кроком у дихотомічному поділі є знаходження у діленому понятті одного із видових понять, а потім включення решти видових понять в обсяг заперечу вального поняття:

Доречною ілюстрацією дихотомічного поділу в наведеному варіанті буде: "геометричні фігури (А) поділяються на трикутники (а) і не трикутники (не-а); не трикутники поділяються на прямокутники (b) і не прямокутники (не-b); не прямокутники поділяються на квадрати (с) і не квадрати (не-с) і т.д.", або "автомобілі (А) поділяються на вантажні (а) і не вантажні (не-а); не вантажні автомобілі поділяються на легкові (b) і не легкові (не-b) і Т.Д.".

Якщо процедура дихотомічного поділу передбачає знаходження членів поділу за характеристичною ознакою2, то такий поділ буде мати вигляд не дерева, а окремих гілок:

Дихотомічний поділ застосовують переважно в тих випадках, коли потрібно послідовно обмежити множину предметів, серед яких потрібно знайти той предмет, який нас цікавить.

У зв'язку з цим дихотомічний поділ широко застосовують в слідчій практиці. А саме при розробці плану розслідування злочину, при висуванні і перевірці версій щодо мотивів, засобів, співучасників злочину і т.д.

Наприклад, на місці злочину знайдено відбитки альпіністського взуття. Це стало підставою для слідчого поділити всіх осіб, що відвідували в цей день потерпілого, на тих, хто має альпіністське взуття і тих, хто його не носить. На місці злочину також було знайдено саморобний мисливський ніж. Тоді слідчим коло осіб, які мають альпіністське взуття, було поділено на тих, хто може мати саморобний мисливський ніж і тих, хто його не має. Таким чином, слідчий тепер може зосередити увагу на розслідуванні даного злочину на значно меншому колі осіб.

Операція поділу поняття підпорядковується спеціальним правилам.

1. Поділ поняття повинен бути співмірним. Тобто сума обсягів членів поділу повинна вичерпувати обсяг діленого поняття.

Наприклад, "злочини (А) бувають: а) невеликої тяжкості; б) середньої тяжкості; в) тяжкі та г) особливо тяжкі" (тут основою поділу є "ступінь суспільної небезпечності").

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Логічні операції над поняттями“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова до третього видання

  • ВСТУП

  • Формальні та змістовні правила міркування

  • Абстрактне мислення і його характерні особливості

  • Поняття про форму мислення

  • Основні формально-логічні закони

  • Закон протиріччя

  • Закон виключеного третього.

  • Закон достатньої підстави.

  • Розділ II. Mислення і мова

  • Поняття знака. Види знаків

  • Рівні семіотичного аналізу мови

  • Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки

  • Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов

  • Структура формалізованої мови

  • Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

  • Характеристика дескриптивних термінів

  • Визначення логічних термінів.

  • Розділ V. Елементи теорії імен

  • Принципи відношення іменування.

  • Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці

  • Види функцій

  • Розділ VII. Історичний характер логіки як науки

  • Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції

  • Логічне вчення Арістотеля

  • Особливості логіки стоїків

  • Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона

  • Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки

  • Розділ VIII. Поняття

  • Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті

  • Мовні засоби виразу поняття

  • Обсяг поняття. Елементи теорії множин

  • Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

  • Зміст поняття та склад злочину.

  • Логічні відношення між поняттями.

  • Логічні операції над поняттями
  • Види дефініцій.

  • Розділ IX. Судження

  • Види суджень. Атрибутивні судження

  • Логічні відношення між атрибутивними судженнями

  • Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

  • Судження з відношеннями

  • Модальні судження

  • Види складних суджень.

  • Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

  • Розділ Х. Умовивід

  • Типологія правил висновку.

  • Обґрунтування правил висновку.

  • Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці.

  • Висновки із категоричних суджень

  • Простий категоричний силогізм.

  • Перевірка коректності силогізму.

  • Недедуктивні умовиводи

  • Розділ XI. Аргументація

  • Види доведення

  • Спростування

  • Спростування аргументів.

  • Правила доведення і спростування

  • ЛІТЕРАТУРА