Логічні операції над поняттями

Логіка

Метою операції об'єднання є виявлення усіх елементів обсягів, що об'єднуються. У правій частині рівності а), яка є новим обсягом зробимо підстановку:

Операцію об'єднання обсягів можна здійснювати над сумісними і несумісними поняттями.

1. Часткове співпадання: наприклад, "юрист" х А(х) і "депутат" х В(х). Результатом об'єднання є нове поняття "або юрист, або депутат":

2. Відношення тотожності: наприклад, "квадрат" х А(х) і "прямокутний ромб" х В(х). Об'єднання тотожних понять дасть нове поняття, яке за змістом співпадатиме з одним із понять, що об'єднуються:

3. Відношення підпорядкування: наприклад, "космічний об'єкт" х А(х) і "планета" х В(х). При об'єднанні цих понять отримуємо нове поняття "космічний об'єкт" ("космічний об'єкт" або "планета"):

4. Відношення протиріччя: Наприклад, "трикутник" х А(х), і "не трикутник" х А(х). У результаті об'єднання цих понять отримуємо нове поняття "геометрична фігура":

5. Відношення протилежності: наприклад, "дитина" х А(х) і "людина похилого віку" х В(х). Результатом об'єднання цих понять буде нове поняття "основні параметри людського віку":

6. Відношення супідрядності: наприклад, "крадіжка" х А(х) і "грабіж" х В(х). Об'єднуючи ці поняття отримуємо нове поняття "види злочинів":

Отже, операції над обсягами понять (об'єднання і перетин) не треба ототожнювати з логічними відношеннями між поняттями. Одну і ту саму операцію можна здійснювати над поняттями, що знаходяться у різних відношеннях. Логічні відношення між поняттями виступають своєрідним емпіричним вихідним матеріалом для операцій об'єднання і перетину.

З точки зору закону оберненого відношення зміст понять, що об'єднуються, більш інформативний ніж зміст поняття, що є результатом об'єднання. Свідченням цього є такі формули:

Різницею обсягів Wх А(х) і Wх В(х) називається обсяг нового поняття, який складається із усіх тих і тільки тих елементів обсягу Wх А(х), які не належать обсягу Wх В(х).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Логічні операції над поняттями“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова до третього видання

  • ВСТУП

  • Формальні та змістовні правила міркування

  • Абстрактне мислення і його характерні особливості

  • Поняття про форму мислення

  • Основні формально-логічні закони

  • Закон протиріччя

  • Закон виключеного третього.

  • Закон достатньої підстави.

  • Розділ II. Mислення і мова

  • Поняття знака. Види знаків

  • Рівні семіотичного аналізу мови

  • Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки

  • Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов

  • Структура формалізованої мови

  • Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

  • Характеристика дескриптивних термінів

  • Визначення логічних термінів.

  • Розділ V. Елементи теорії імен

  • Принципи відношення іменування.

  • Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці

  • Види функцій

  • Розділ VII. Історичний характер логіки як науки

  • Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції

  • Логічне вчення Арістотеля

  • Особливості логіки стоїків

  • Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона

  • Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки

  • Розділ VIII. Поняття

  • Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті

  • Мовні засоби виразу поняття

  • Обсяг поняття. Елементи теорії множин

  • Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

  • Зміст поняття та склад злочину.

  • Логічні відношення між поняттями.

  • Логічні операції над поняттями
  • Види дефініцій.

  • Розділ IX. Судження

  • Види суджень. Атрибутивні судження

  • Логічні відношення між атрибутивними судженнями

  • Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

  • Судження з відношеннями

  • Модальні судження

  • Види складних суджень.

  • Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

  • Розділ Х. Умовивід

  • Типологія правил висновку.

  • Обґрунтування правил висновку.

  • Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці.

  • Висновки із категоричних суджень

  • Простий категоричний силогізм.

  • Перевірка коректності силогізму.

  • Недедуктивні умовиводи

  • Розділ XI. Аргументація

  • Види доведення

  • Спростування

  • Спростування аргументів.

  • Правила доведення і спростування

  • ЛІТЕРАТУРА