Логічні операції над поняттями

Логіка

Схематично даний поділ поняття "злочин" можна зобразити наступним чином:

Графічно цю ситуацію записують у вигляді формули:

Або візьмемо ще такий приклад: "Студенти бувають заочної, вечірньої та денної форми навчання" (тут основою поділу є форма навчання).

При порушенні цього правила виникає дві логічні помилки:

• 1) "занадто вузький поділ та

• 2) "занадто широкий поділ".

Розглянемо конкретно кожну з цих помилок. Суть помилки "занадто вузький поділ" полягає у тому, що не всі члени поділу знайдені або перераховані. Наприклад, "До видів покарань відносять штраф, арешт, обмеження волі". Такий поділ буде занадто вузьким, оскільки пропущені такі види покарань, як конфіскація майна, позбавлення волі на певний строк і т.д. Або ще один приклад: "Студенти бувають денної форми навчання і вечірньої форми навчання". Цей поділ також буде помилковим, оскільки пропущений такий вид студентів як "студенти заочної форми навчання".

Схематично "Колами Ейлера" цю ситуацію можна зобразити наступним чином:

Стосовно помилки "занадто широкий поділ" слід зазначити, що вона виникає при ситуації, коли в процесі поділу конкретного поняття до виявлених членів поділу додають поняття, обсяг якого не є частиною обсягу діленого поняття. Прикладом помилки "занадто широкий поділ" може бути: "видами запобіжного заходу є "підписка про невиїзд", "взяття на поруки", "взяття під варту" та "арешт"". В цьому прикладі поняття "арешт" не є видовим поняттям для родового поняття "запобіжний захід". Насправді це поняття є видовим для такого родового поняття, як "покарання".

"Колами Ейлера" цю ситуацію можна проілюструвати наступним чином:

Ілюстрацією цієї помилки будуть також приклади: "книги поділяються на художні, наукові, навчальні, довідникові та бібліотечні"; "студенти бувають денної форми навчання, вечірньої форми навчання та пошукувачі".

2. Поділ слід здійснювати за однією підставою.

Мається на увазі, що хоча обсяг одного й того ж поняття можна розділити на види за декількома ознаками, але в межах конкретної процедури поділу слід дотримуватися однієї підстави.

При правильному поділі члени поділу повинні бути спів підпорядкованими до діленого поняття.

Наприклад, "злочини проти власності" поділяються на "крадіжку", "розбій", "грабіж", "шахрайство" і т.д. В цьому всі прикладі перераховані поняття є разом підпорядковані діленому поняттю "злочин проти власності".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Логічні операції над поняттями“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова до третього видання

  • ВСТУП

  • Формальні та змістовні правила міркування

  • Абстрактне мислення і його характерні особливості

  • Поняття про форму мислення

  • Основні формально-логічні закони

  • Закон протиріччя

  • Закон виключеного третього.

  • Закон достатньої підстави.

  • Розділ II. Mислення і мова

  • Поняття знака. Види знаків

  • Рівні семіотичного аналізу мови

  • Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки

  • Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов

  • Структура формалізованої мови

  • Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

  • Характеристика дескриптивних термінів

  • Визначення логічних термінів.

  • Розділ V. Елементи теорії імен

  • Принципи відношення іменування.

  • Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці

  • Види функцій

  • Розділ VII. Історичний характер логіки як науки

  • Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції

  • Логічне вчення Арістотеля

  • Особливості логіки стоїків

  • Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона

  • Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки

  • Розділ VIII. Поняття

  • Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті

  • Мовні засоби виразу поняття

  • Обсяг поняття. Елементи теорії множин

  • Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

  • Зміст поняття та склад злочину.

  • Логічні відношення між поняттями.

  • Логічні операції над поняттями
  • Види дефініцій.

  • Розділ IX. Судження

  • Види суджень. Атрибутивні судження

  • Логічні відношення між атрибутивними судженнями

  • Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

  • Судження з відношеннями

  • Модальні судження

  • Види складних суджень.

  • Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

  • Розділ Х. Умовивід

  • Типологія правил висновку.

  • Обґрунтування правил висновку.

  • Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці.

  • Висновки із категоричних суджень

  • Простий категоричний силогізм.

  • Перевірка коректності силогізму.

  • Недедуктивні умовиводи

  • Розділ XI. Аргументація

  • Види доведення

  • Спростування

  • Спростування аргументів.

  • Правила доведення і спростування

  • ЛІТЕРАТУРА