Логічні операції над поняттями

Логіка

Наприклад, поняття "держава" можна обмежити шляхом переходу до поняття "правова держава", або поняття "суддя" можна обмежити, перейшовши до поняття "суддя апеляційного суду".

При порушенні цього правила виникає логічна помилка, яка полягає в зведенні вихідного поняття до поняття, яке не є його видом. Наприклад, якщо при обмеженні поняття "держава" ми перейдемо до поняття "державна спілка юристів", то таке обмеження буде неправильним, оскільки наведене поняття не є видом для поняття "держава".

6) Операції над обсягами понять як множинами.

Оскільки ми ототожнюємо обсяги понять з множинами, то маємо право застосувати до них усі операції, що й до множин: доповнення, перетин, об'єднання, різницю.

Якщо ми маємо обсяг поняття "киянин" WхA(х), то доповненням до нього буде обсяг поняття "іногородній" Wх B(х). Із схеми І очевидно, що будь-який елемент універсального поняття належить або Wх A(х), або Wх A(х).

П е р е т и н о м обсягів понять Wх А(х) і Wх В(х) є обсяг нового поняття, який складається із усіх тих і тільки тих елементів, які одночасно належать і Wх А(х) і Wх В(х):

Графічно операція перетину зображується схемою: П.

Вирази 5,6 свідчать про те, що із змісту понять, обсяги яких перетнулися логічно випливає зміст кожного із понять, що не перетинаються. Операцію перетину можна здійснювати над сумісними поняттями.

Маємо тотожні поняття: "квадрат" х А(х) і "рівносторонній прямокутник" х В(х). У результаті перетину отримуємо: "квадрат" або "рівносторонній прямокутник":

Візьмемо поняття, що знаходяться у відношенні часткового співпадання: "поет" х Р(х) і "лауреат" хQ(х). Здійснюючи над їх обсягами операцію перетину отримуємо: "людина, яка є і поетом, і лауреатом": _

Перетнемо підпорядковані поняття: "книга" х К(х) і "підручник" х F(х). Отримаємо: "книга, яка є підручником".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Логічні операції над поняттями“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова до третього видання

  • ВСТУП

  • Формальні та змістовні правила міркування

  • Абстрактне мислення і його характерні особливості

  • Поняття про форму мислення

  • Основні формально-логічні закони

  • Закон протиріччя

  • Закон виключеного третього.

  • Закон достатньої підстави.

  • Розділ II. Mислення і мова

  • Поняття знака. Види знаків

  • Рівні семіотичного аналізу мови

  • Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки

  • Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов

  • Структура формалізованої мови

  • Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

  • Характеристика дескриптивних термінів

  • Визначення логічних термінів.

  • Розділ V. Елементи теорії імен

  • Принципи відношення іменування.

  • Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці

  • Види функцій

  • Розділ VII. Історичний характер логіки як науки

  • Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції

  • Логічне вчення Арістотеля

  • Особливості логіки стоїків

  • Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона

  • Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки

  • Розділ VIII. Поняття

  • Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті

  • Мовні засоби виразу поняття

  • Обсяг поняття. Елементи теорії множин

  • Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

  • Зміст поняття та склад злочину.

  • Логічні відношення між поняттями.

  • Логічні операції над поняттями
  • Види дефініцій.

  • Розділ IX. Судження

  • Види суджень. Атрибутивні судження

  • Логічні відношення між атрибутивними судженнями

  • Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

  • Судження з відношеннями

  • Модальні судження

  • Види складних суджень.

  • Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

  • Розділ Х. Умовивід

  • Типологія правил висновку.

  • Обґрунтування правил висновку.

  • Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці.

  • Висновки із категоричних суджень

  • Простий категоричний силогізм.

  • Перевірка коректності силогізму.

  • Недедуктивні умовиводи

  • Розділ XI. Аргументація

  • Види доведення

  • Спростування

  • Спростування аргументів.

  • Правила доведення і спростування

  • ЛІТЕРАТУРА