Логічні операції над поняттями

Логіка

Наприклад, візьмемо поняття "студент" і здійснимо над ним операцію поділу поняття: студенти бувають денної форми навчання, заочної та вечірньої. Тут діленим є поняття "студент", членами поділу: студент заочної форми навчання, студент вечірньої форми навчання, студент денної форми навчання; підставою поділу є видова ознака - "форма навчання".

Розрізняють два види поділу понять:

• а) поділ за видозмінюваною ознакою,

• б) дихотомічний поділ.

Поділом за в и д о з м і н ю в а н о ю ознакою називають такий вид поділу за допомогою якого розбивають ділене поняття на види, на підставі специфічного прояву ознаки у різних видах діленого поняття. Наприклад, "науки бувають гуманітарні, природничі, технічні". Тут кожному із членів поділу специфікується ознака "предмет науки".

При аналізі логічної структури поняття неминуче виникає питання: які саме предмети є носіями ознак, що складають зміст поняття? І от коли мова йде про поділ понять за видозмінюваною ознакою, то виявляється, що кожному члену ділення притаманна певна родова ознака, яка в кожному із них своєрідно проявляється.

Тобто ця ознака специфікується стосовно кожного члена поділу. Це й визначає дану ознаку як видоутворюючу.

Наприклад, коли ми здійснюємо поділ поняття "злочин проти власності" і називаємо такі члени поділу: "крадіжка", "грабіж", "шахрайство" і т.д., то стосовно кожного з названих видових понять родова ознака "заволодіння чужим майном" чітко специфікується, а, саме: чи це таємне заволодіння, чи відкрите, чи шляхом омани і т.д.

Отже, поділ поняття, внаслідок якого знаходять його види, завжди здійснюється на основі конкретної родової ознаки, саме змінюваність якої веде до утворення нових видових понять.

Основою поділу може бути ознака, яка є суттєвою в певному відношенні і, саме головне, яка може видозмінюватися, проявлятися в різноманітних формах, або специфікуватися.

Наприклад, якщо нам потрібно знайти види поняття "службовий злочин", то така ознака, як "суспільно небезпечне діяння" не може бути підставою поділу. Оскільки стосовно таких видів службового злочину, як "зловживання владою або службовим становищем", "одержання хабара", "службова недбалість" і т.д. дана ознака не специфікується. Іншими словами, поділити поняття "службовий злочин" на види на підставі ознаки "суспільно небезпечне діяння" неможливо, так як їх не можна виділити серед множини службових злочинів.

Ілюстрацією даної ситуації є наступні приклади: не можна знайти види студентів на підставі родової ознаки "навчатися у вищому навчальному закладі"; також не можна встановити види автомобілів на підставі ознаки "бути транспортним засобом" і т.д.

Розглянемо наступний вид поділу понять: дихотомічний поділ.

Назва дихотомічний поділ походить від грецького слова "дихотомія", що означає: "розсікати на дві частини".

Д и х о т о м і ч н и м називається поділ за допомогою якого ділене поняття розбивають на два суперечливі поняття.

Наприклад, "студенти бувають здібні і нездібні", "вироки бувають обґрунтовані і необґрунтовані", "книжки бувають художні і нехудожні" тощо.

Підставою дихотомічного поділу поняття є наявність або відсутність видоутворюючої ознаки. В результаті дихотомічного поділу обсяг діленого поняття розбивається на дві взаємовиключаючі частини, які в сумі вичерпують обсяг діленого поняття. Наприклад, вироки бувають справедливі і несправедливі.

Привабливість дихотомічного поділу полягає в його тривіальності і доступності. В ході дихотомічного поділу ми маємо справу лише з двома взаємовиключаючими поняттями, які разом вичерпують об'єм діленого поняття. Це означає, що дихотомічне ділення завжди спів мірне, а члени ділення виключають один одного, оскільки кожен елемент обсягу діленого поняття потрапляє в обсяг тільки одного із двох понять А або не-А. Ця ситуація обумовлена тим, що дихотомічне ділення здійснюється чітко за однією підставою - "наявність або відсутність певної ознаки".

Наприклад, злочини (А) за дихотомічним поділом ми можемо розділити на службові (а) і не службові (не-а):

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Логічні операції над поняттями“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова до третього видання

  • ВСТУП

  • Формальні та змістовні правила міркування

  • Абстрактне мислення і його характерні особливості

  • Поняття про форму мислення

  • Основні формально-логічні закони

  • Закон протиріччя

  • Закон виключеного третього.

  • Закон достатньої підстави.

  • Розділ II. Mислення і мова

  • Поняття знака. Види знаків

  • Рівні семіотичного аналізу мови

  • Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки

  • Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов

  • Структура формалізованої мови

  • Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

  • Характеристика дескриптивних термінів

  • Визначення логічних термінів.

  • Розділ V. Елементи теорії імен

  • Принципи відношення іменування.

  • Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці

  • Види функцій

  • Розділ VII. Історичний характер логіки як науки

  • Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції

  • Логічне вчення Арістотеля

  • Особливості логіки стоїків

  • Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона

  • Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки

  • Розділ VIII. Поняття

  • Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті

  • Мовні засоби виразу поняття

  • Обсяг поняття. Елементи теорії множин

  • Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

  • Зміст поняття та склад злочину.

  • Логічні відношення між поняттями.

  • Логічні операції над поняттями
  • Види дефініцій.

  • Розділ IX. Судження

  • Види суджень. Атрибутивні судження

  • Логічні відношення між атрибутивними судженнями

  • Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

  • Судження з відношеннями

  • Модальні судження

  • Види складних суджень.

  • Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

  • Розділ Х. Умовивід

  • Типологія правил висновку.

  • Обґрунтування правил висновку.

  • Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці.

  • Висновки із категоричних суджень

  • Простий категоричний силогізм.

  • Перевірка коректності силогізму.

  • Недедуктивні умовиводи

  • Розділ XI. Аргументація

  • Види доведення

  • Спростування

  • Спростування аргументів.

  • Правила доведення і спростування

  • ЛІТЕРАТУРА