Логічні операції над поняттями

Логіка

При порушенні цього правила виникає помилка, яка називається "підміна підстави поділу". Суть цієї помилки полягає в тому, що в процесі поділу за підставу беруть декілька видових ознак. Внаслідок цього члени ділення вже не є спів підпорядкованими до діленого поняття і між ними відсутнє відношення несумісності.

Прикладами цієї помилки будуть наступні випадки: "злочини бувають службові, проти власності і навмисні"; "студенти бувають відмінники, трійочники і спортсмени"; "автомобілі поділяються на вантажні, легкові та сучасні" і т.д.

в цих прикладах у кожному конкретному поділі застосовують по дві підстави.

Схематично це виглядає так:

3. Члени поділу повинні виключати один одного. Це правило випливає із другого правила. Суть даного правила полягає в тому, що члени поділу повинні бути спів підпорядковані діленому поняттю і знаходитися у відношенні несумісності між собою. Іншими словами, кожен елемент обсягу діленого поняття буде входити в обсяг тільки одного члена поділу.

Наприклад, "мірою запобіжного заходу (А) є а) підписка про невиїзд, б) взяття на поруки та в) взяття під варту". На схемі це чітко видно:

У випадку, коли подія здійснюється одночасно за декількома підставами, члени поділу будуть перехрещуватися або частково співпадати.

Наприклад, "злочини бувають навмисними, середньої тяжкості і проти власності"; "книги бувають художні, цікаві і дорогі"; "студенти бувають відмінники, заочники та іногородні" і т.д. В усіх цих прикладах поділ здійснюється одночасно за трьома підставами.

Схемою цих прикладів буде наступна:

4. Поділ має бути безперервним. Іншими словами, члени поділу повинні бути одно порядковими, не можна, щоб до членів поділу зараховувалися поняття, які за обсягом безпосередньо не є видовими до діленого поняття.

При порушенні цього правила виникає логічна помилка, яка називається "стрибок у поділі". Суть цієї помилки полягає в тому, що в процесі поділу серед видових понять з'являються поняття, які фактично не є видовими до діленого поняття, а такими вони є для пропущеного члена поділу. Насправді відбувається розрив у послідовності поділу поняття.

На схемі цю ситуацію можна зобразити наступним чином:

Виходить, що в процесі поділу була розірвана послідовність у виявленні членів поділу. Замість того, щоб назвати одно порядкове поняття до перерахованих раніше - "злочини проти власності" - виписують поняття: "крадіжка", "розбій" і т.д., які є видовими до поняття "злочини проти власності".

Прикладами цієї помилки будуть наступні спроби поділу понять: "науки бувають природничі, технічні, юридичні, філологічні, політологічні"; "художні твори поділяються на поезію, романи, оповідання, нариси".

Логічну операцію поділ поняття треба відрізняти від процедур подібних до поділу понять.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Логічні операції над поняттями“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова до третього видання

  • ВСТУП

  • Формальні та змістовні правила міркування

  • Абстрактне мислення і його характерні особливості

  • Поняття про форму мислення

  • Основні формально-логічні закони

  • Закон протиріччя

  • Закон виключеного третього.

  • Закон достатньої підстави.

  • Розділ II. Mислення і мова

  • Поняття знака. Види знаків

  • Рівні семіотичного аналізу мови

  • Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки

  • Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов

  • Структура формалізованої мови

  • Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

  • Характеристика дескриптивних термінів

  • Визначення логічних термінів.

  • Розділ V. Елементи теорії імен

  • Принципи відношення іменування.

  • Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці

  • Види функцій

  • Розділ VII. Історичний характер логіки як науки

  • Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції

  • Логічне вчення Арістотеля

  • Особливості логіки стоїків

  • Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона

  • Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки

  • Розділ VIII. Поняття

  • Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті

  • Мовні засоби виразу поняття

  • Обсяг поняття. Елементи теорії множин

  • Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

  • Зміст поняття та склад злочину.

  • Логічні відношення між поняттями.

  • Логічні операції над поняттями
  • Види дефініцій.

  • Розділ IX. Судження

  • Види суджень. Атрибутивні судження

  • Логічні відношення між атрибутивними судженнями

  • Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

  • Судження з відношеннями

  • Модальні судження

  • Види складних суджень.

  • Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

  • Розділ Х. Умовивід

  • Типологія правил висновку.

  • Обґрунтування правил висновку.

  • Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці.

  • Висновки із категоричних суджень

  • Простий категоричний силогізм.

  • Перевірка коректності силогізму.

  • Недедуктивні умовиводи

  • Розділ XI. Аргументація

  • Види доведення

  • Спростування

  • Спростування аргументів.

  • Правила доведення і спростування

  • ЛІТЕРАТУРА