Передмова до третього видання

Логіка

Пропонований підручник розрахований на студентів нефілософських факультетів.

Це визначає основну мету підручника - формування культури мислення, а також встановлює арсенал логічних засобів, які доречні в цьому випадку використовувати.

Підручник є своєрідним відображенням досвіду автора при читанні курсу "Логіка" на юридичному, історичному, філологічному, біологічному, географічному, економічному факультетах та інституті міжнародних відносин і інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

За обсягом матеріалу підручник може охоплювати один і два семестри.

Матеріал підручника можна ефективно використовувати з урахуванням профілю факультету. Мається на увазі, що деякі розділи і параграфи можна долучати при викладанні матеріалу підручника на конкретному факультеті, а деякі не враховувати. Наприклад, в інститутах філологічному та журналістики доцільно врахувати із підручника розділи: "Визначення мови", "Поняття знаку", "Види знаків", "Рівні семіотичного аналізу мови", "Порівняльна характеристика природної і формалізованої мови", "Семантичний аналіз виразів природної мови", "Елементи теорії імен".

На геологічному, географічному факультетах доцільно використати більш докладно наступні розділи: "Функціональний аналіз в логіці", "Елементи теорії множин", "Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів", "Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань", "Силогістика та метод аналітичних таблиць".

На юридичному факультеті має сенс детально зосередити увагу на викладі таких розділів: "Зміст поняття і склад злочину", "Логічний аналіз поняття і кваліфікація злочину", "Роль запитання в судовому пізнанні", "Значення законів логіки для судового дослідження", "Роль умовних умовиводів в аналізі і оцінці судових доказів", "Версія і аналогія в судовому дослідженні". В той же час при читанні нормативного курсу "Логіки" на юридичному факультеті можна не враховувати (без втрати змісту і мети курсу) наступні розділи: "Структура формалізованої мови", "Формальні та змістовні правила міркування", "Характеристика предмету думки, відображеного в понятті" та ін.

Структура підручника вибудувана таким чином, що вона робить доступним і зрозумілим для читача складний логічний матеріал і слугує гарним путівником в царину сучасної логічної науки.

Передмова до другого видання

Підручник написаний на основі читання нормативного курсу "Логіка" для студентів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета курсу - врахувати профіль аудиторії. Профільність курсу "Логіка" - це не тільки і не стільки ілюстрація його прикладами з юридичної практики (хоча це іноді доречно).

Профільність курсу логіки - це вміння застосовувати знання з логіки при тлумаченні діяльності юриста. Іншими словами, - це конкретизація логічного матеріалу в діяльності законотворця, слідчого, судді, адвоката, прокурорського працівника, працівника розшукових органів і т.д. і т.п.

У різних сферах людської діяльності користуються термінами "поняття", "судження, "умовивід", "аргумент", "доведення", "істина", "гіпотеза" і т.д., але лише логіка досліджує природу, основні види, характерні ознаки процедур, прийомів, відношень, які відображені в перерахованих термінах.

Прокоментуємо висунуте положення щодо профільності курсу логіки на конкретному матеріалі.

Так в темі "Поняття" аналізується логічна структура поняття, до складу якого входить така структурна частина, як "зміст поняття". Неважко помітити, що "зміст поняття" своїм аналогом має такий термін кримінального права, як "склад злочину". Але, якщо "зміст поняття" - це сукупність суттєвих ознак, що належать предметові, який відображений в понятті (наприклад, змістом поняття "столичне місто" будуть ознаки: "політичний, адміністративний, економічний, культурний центр держави"), то "склад злочину" - це сукупність суб'єктивних ознак, при наявності яких суспільно небезпечна дія визнається злочином у відповідності з кримінальним законом. Так, до складу злочину "крадіжка" входять такі ознаки: 1) таємне; 2) заволодіння; 3) чужим майном.

З точки зору логіки склад злочину - це зміст поняття, який фіксує конкретну протиправну дію. До складу злочину і до змісту поняття входять одні й ті ж самі ознаки.

Тоді яке співвідношення між "змістом поняття" і "складом злочину"? Його можна виразити наступною залежністю: будь-який склад злочину є "змістом поняття", але не всякий "зміст поняття" є "складом злочину". "Зміст поняття" ширший за об'ємом від "складу злочину". Визначити склад злочину, як правило, можна при залученні кримінального закону, але бувають випадки, коли кримінальний закон неспроможний встановити "склад злочину", тоді слід звернутися до правової теорії і судової практики.

Таким чином, "склад злочину" є і юридична і логічна основа розрізнення одних злочинів від інших. Наприклад, склад того ж таки злочину "крадіжка" дає змогу відрізнити його від інших злочинів проти власності (грабіж, розбій, шахрайство, шантаж тощо).

Згідно з кримінальним правом "склад злочину" є єдиною підставою кримінальної відповідальності. У зв'язку з цим кримінальна відповідальність не наступає, коли в діях (бездіяльності) особи немає всіх ознак складу злочину. Достатньо, щоб одна ознака складу злочину була відсутня, як скоєне не може кваліфікуватися за статтею закону, котрий описує даний злочин.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Передмова до третього видання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова до третього видання
  • ВСТУП

  • Формальні та змістовні правила міркування

  • Абстрактне мислення і його характерні особливості

  • Поняття про форму мислення

  • Основні формально-логічні закони

  • Закон протиріччя

  • Закон виключеного третього.

  • Закон достатньої підстави.

  • Розділ II. Mислення і мова

  • Поняття знака. Види знаків

  • Рівні семіотичного аналізу мови

  • Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки

  • Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов

  • Структура формалізованої мови

  • Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

  • Характеристика дескриптивних термінів

  • Визначення логічних термінів.

  • Розділ V. Елементи теорії імен

  • Принципи відношення іменування.

  • Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці

  • Види функцій

  • Розділ VII. Історичний характер логіки як науки

  • Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції

  • Логічне вчення Арістотеля

  • Особливості логіки стоїків

  • Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона

  • Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки

  • Розділ VIII. Поняття

  • Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті

  • Мовні засоби виразу поняття

  • Обсяг поняття. Елементи теорії множин

  • Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

  • Зміст поняття та склад злочину.

  • Логічні відношення між поняттями.

  • Логічні операції над поняттями

  • Види дефініцій.

  • Розділ IX. Судження

  • Види суджень. Атрибутивні судження

  • Логічні відношення між атрибутивними судженнями

  • Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

  • Судження з відношеннями

  • Модальні судження

  • Види складних суджень.

  • Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

  • Розділ Х. Умовивід

  • Типологія правил висновку.

  • Обґрунтування правил висновку.

  • Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці.

  • Висновки із категоричних суджень

  • Простий категоричний силогізм.

  • Перевірка коректності силогізму.

  • Недедуктивні умовиводи

  • Розділ XI. Аргументація

  • Види доведення

  • Спростування

  • Спростування аргументів.

  • Правила доведення і спростування

  • ЛІТЕРАТУРА