Розділ «МОДУЛЬ 2. СУДЖЕННЯ»

Ви є тут

Логіка


Розділ 4. Просте судження



Короткий зміст розділу


Окремими, ізольованими одне від одного поняттями процес мислення здійснюватися не може. Елементарною логічною формою мислення є судження. Ця логічна форма виражає відношення між двома і більше поняттями. Встановлюючи певні відношення між окремими поняттями у формі судження, ми тим самим здійснюємо елементарний акт мислення. Наприклад, висловлюючи судження "Україна — європейська держава", ми пов'язуємо поняття "Україна" та "європейська держава", відображаючи реальний зв'язок між деякою країною та її ознакою.


1. Загальна характеристика судження



2. Судження та речення



3. Прості судження, їх види та структура


Усі судження поділяються на прості та складні. Простим називають судження, яке виражає зв'язок двох і тільки двох понять. Судження, яке складається з двох і більше простих суджень, називається *складним (складеним).

Існує три види простих суджень:

1) атрибутивне (від латинського - додане; невід'ємна властивість об'єкта) судження. * Атрибутивним називають судження про ознаку предмета. В ньому відображається зв'язок між предметом думки та його ознакою. Цей зв'язок може стверджуватися або заперечуватися. Наприклад, "Україна — демократична держава", "Україна не є членом НАТО". Атрибутивне судження складається із суб'єкта, предиката та логічної зв'язки; його логічна схема (формула) "S - Р", де S - суб'єкт судження, Р — предикат судження," — " — логічна зв'язка.

*Суб'єктом судження є поняття про предмет думки, поняття про ознаку предмета називають * предикатом судження. Логічна зв'язка виражає відношення між суб'єктом та предикатом судження. Суб'єкт та предикат називають термінами судження.

Атрибутивному судженню можна дати об'ємну інтерпретацію. У цьому випадку воно розглядається як відношення двох понять (S, Р), обсяги яких певним чином відносяться одне до одного, тобто включають або виключають обсяг одне одного. Так, у судженні "Україна (S) - демократична держава (Р)" суб'єкт ("Україна") буде повністю входити в обсяг предиката (поняття "демократична держава"):

У судженні "Україна (S) не е членом НАТО (Р)" суб'єкт ("Україна") буде виключатися з обсягу предиката (поняття "країна - член НАТО"):

Використання колових схем І лідера дозволяє наочно уявити відношення між термінами судження, що полегшує аналіз їх структури.

2) суджений з відношенням, або релятивне (від латинського - відносний) судження. Релятивним судженням називають судження, що виражає відношення між предметами. Це можуть бути відношення рівності, нерівності, просторові, часові, причинні та інші відношення. Наприклад, "А дорівнює В", "С менше 0* "Харків знаходиться на схід від Києва", "Мораль виникла значно раніше, ніж релігія" тощо.

Релятивні судження символічно записуються так: х К у, читаємо: „х" знаходиться у відношенні "Я" до "у". Якщо відношення між предметами заперечується, то записують: ~ (а Я Ь) - "неправильно, що "а" знаходиться у відношенні "Я" до "Ь". X, у, а, Ь - це символи на позначення предметів. К (перша літера латинського - відносний) - символ для позначення будь-яких відношень між предметами.

3) судження існування (екзистенційні - від латинського - існування). У судженнях існування відображається сам факт буття чи небуття предмета. Наприклад, "Матерія існує", "Кентаврів у дійсності немає", "Судження без речення не існує". Предикатами цих суджень є поняття про існування або неіснування предмета думки. Логічна зв'язка часто відсутня у структурі судження, але її легко відновити. Наприклад, "Матерія існує" - "Матерія є те, що існує".


4. Поділ простих суджень за якістю



5. Поділ простих суджень за кількістю


Дещо стверджувати або заперечувати можна стосовно одного предмета, частини предметів та всіх предметів деякої множини предметів. У залежності від цього судження за кількістю поділяються на одиничні, часткові та загальні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Н.Г.Мозгова на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МОДУЛЬ 2. СУДЖЕННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.