Розділ 10. Індуктивний умовивід

Короткий зміст розділу

Пізнання в будь-якій галузі науки чи практичної діяльності починається з емпіричного пізнання - аналізу чуттєвих сприйняттів якостей та властивостей окремих предметів та явищ. У процесі споглядання однотипних природних та суспільних явищ дослідник зосереджує увагу на повторюваності певних властивостей у схожих обставинах. Стійка повторюваність наводить на думку про те, що вона не є індивідуальною, а загальною, притаманною всім явищам деякого класу предметів. Логічний перехід від знання часткового до знання загального здійснюється в цьому випадку в формі індукції (від латинського - наведення).

1. Загальна характеристика індуктивного виводу

2. Повна індукція

3. Неповна індукція

4. Популярна індукція

Популярною індукцією називають узагальнення, в якому через перелік встановлюють повторюваність ознаки у деяких предметів класу, на підставі чого роблять проблематичний висновок про її приналежність усьому класу явищ.

Практична діяльність людей часто вказує на стійку повторюваність деяких явищ. На цій підставі виникають узагальнення, які пояснюють або передбачають виникнення явищ дійсності. Такі узагальнення часто пов'язані зі спостереженнями за погодою, кліматом, причинами деяких хвороб тощо. Логічний механізм більшості таких узагальнень - популярна індукція. її ще називають індукцією через простий перелік за відсутності суперечливого випадку. Якщо серед досліджуваних явищ зустрічається принаймні один суперечливий випадок, то індуктивне узагальнення визнається хибним.

Популярна індукція відображає перші кроки в розвитку наукових знань. Будь-яка наука починає з емпіричного дослідження - спостереження об'єктів з метою їх опису, класифікації, виявлення стійких властивостей, відношень та залежностей. Початкові узагальнення науки завжди є індуктивними виводами через простий перелік повторюваних ознак. Популярна індукція належить до правдоподібних умовиводів, її узагальнення мають проблематичний характер, бо факт простого переліку подібних випадків не виключає можливості суперечливого випадку.

Класичним прикладом спростування висновку індукції через простий перелік є історія загального твердження: "Лебеді мають біле пір'я". Спостерігаючи в Європі лише білих лебедів, люди дійшли висновку, що всі вони мають біле пір'я. Це вважалося настільки очевидним, що вираз "білий як лебідь" став літературним синонімом поняття прекрасного. Та ось європейці, потрапивши в Австралію, зустріли чорних лебедів, і висновок, який вважався остаточним, одразу втратив свою значущість.

5. Наукова індукція

6. Методи наукової індукції

1) Метод єдиної схожості.

Застосування цього методу пов'язане з аналізом декількох випадків, коли після кожного з них з'являється певний наслідок, причина якого є невідомою. Помітно відрізняючись одне від одного, кожен випадок містить при цьому одну схожу обставину. Цей метод називають також методом виділення схожого в відмінному. Схема міркування при цьому така:

1. ABC викликає Ь.

2. MFB викликає Ь.

3. МВС викликає Ь. Імовірно, В є причиною Ь.

Логічний механізм індуктивного виводу за методом єдиної схожості передбачає деякі пізнавальні засновки.

1. Необхідне загальне знання про всі можливі причини (А, В, С, F, М) досліджуваного явища.