Розділ «МОДУЛЬ 2. СУДЖЕННЯ»

Одиничним називають судження, в якому дещо стверджується чи заперечується про один предмет. Наприклад, "Ця стаття кримінального кодексу встановлює відповідальність за шахрайство". "Верховна Рада України найвищий законодавчий орган держави", "Леся Українка - видатна українська поетеса" тощо. Логічна формула одиничних суджень: "Це S є Р" та "Це S не є Р".

Частковим називають судження, в якому дещо стверджується або заперечується стосовно частини даного класу (множини) предметів. Часткові судження висловлюються реченнями, які мають у своєму складі слова: "деякі", "не всі", "частина", "більшість", "меншість" тощо. Наприклад, "деякі правопорушення не є злочинами", "більшість студентів нашої групи успішно оволодівають логікою", "не всі люди є вегетаріанцями" тощо. Логічна формула часткових суджень: "Деякі S є Р" або "Деякі S не є Р".

Загальним називають судження, в якому дещо стверджується або заперечується стосовно всіх предметів даного класу. Наприклад, "Усі громадяни рівні перед законом", "Жодне твердження науки не є остаточним", "Кожен студент-юрист вивчає логіку", "Немає такої людини, яка б усе знала" тощо.

Загальні судження виражаються реченнями, які містять у своїй структурі слова: "всі", "жоден", "кожен", "будь-який", "ніхто" тощо. Однак, ці слова можуть і не входити до складу речення. Наприклад, "Громадяни України мають виборчі права", "Присуд повинен бути обґрунтованим". За смислом такі висловлювання є загальними, бо предикат стосується кожного предмета думки: "Усі громадяни України...", "Кожен присуд...". Слова "всі", "жоден", "деякі", "саме цей" тощо, які характеризують судження з боку його кількості, називаються кванторними (від латинського quantum - скільки), а використання кванторних слів у судженнях називають квантифікацією.

6. Виділяюче судження

7. Об'єднана класифікація простих категоричних суджень за якістю та кількістю

Оскільки кожне судження одночасно має якісну і кількісну характеристику, то буде доцільним об'єднати два попередніх поділи суджень за якістю і кількістю. У результаті цього об'єднання отримаємо такі чотири типи простих суджень: загальностверджувальне А (SР) (від латинського - стверджувати), частковостверджувальне І (SР), загальнозаперечне Е (SР) (від латинського слова - заперечувати), частковозаперечне О (SР). Одиничні за кількістю судження відносять відповідно до загальностверджувальних або загальнозаперечних, оскільки в них мова йде не про частину предметів даного класу, а про один предмет, який становить весь даний клас предметів.

А(SР) - загальностверджувальне, тобто загальне за кількістю та стверджувальне за якістю, судження. Наприклад, "Будь-який злочин є карним вчинком". Його логічна формула: "Всі S є Р". Кванторне слово "всі" характеризує кількість, а стверджувальна логічна зв'язка "є" - якість судження.

I(SР) - частковостверджувальне, тобто часткове за кількістю та стверджувальне за якістю судження. Наприклад, "Деякі студенти є відмінниками навчання". Його логічна формула: "Деякі S є Р". На кількість судження вказує кванторне слово "деякі", а на якість - стверджувальна логічна зв'язка "є".

Е(SР) -загальнозаперечне, тобто загальне за кількістю та заперечне за якістю судження. Наприклад, "Жоден студент не є професором". Його логічна формула: "Жодне S не є Р". Кількість судження виражається кванторним словом "жодне", а якість - заперечною логічною зв'язкою "не є".

O(SР) - частковозаперечне, тобто часткове за кількістю та заперечне за якістю судження. Наприклад, "Деякі люди не є студентами". Його логічна формула: "Деякі S не є Р". На кількість судження вказує кванторне слово "деякі", а на якість-логічна зв'язка "не є".

Логічні формули простого категоричного судження: "Всі S є Р", "Деякі S є Р", "Жодне S не є Р", "Деякі S не є Р" будемо називати нормальними формами судження.

Для того, щоб установити тип (А, Е, І, О) будь-якого простого судження необхідно:

1. Вияснити його смисл: стверджувальне воно чи заперечне; що саме стверджується (заперечується), тобто що є S і Р судження; про яку частину предметів 8 йде мова у судженні.

2. Подати його у нормальній формі, S і Р при цьому повинні зберігати свої місця відповідно до логічного наголосу першопочаткової форми висловлювання. Наприклад, "Бувають хиби, схожі на істину". 1) інтуїтивно ясно, що це судження стверджувальне; в ньому S - "хиби", а Р - "істини"; слово "бувають" вказує на те, що мова йде про частину "хиб" (S ). Отже, 2) в нормальній формі воно буде мати вигляд: "Деякі хиби є схожими на істину" ("Деякі S є Р") - це судження І(SР) - частковостверджувальне. Другий приклад: "не все однаково придатне для всіх". 1) інтуїтивно ясно, що це судження щось заперечує; "однаково придатне" — означає "не придатне" або "не є придатним"; "не все" - означає частину, тобто "дещо" (речі, професія, стиль життя тощо); S -"дещо", а Р - "придатне для всіх людей". Отже, 2) в нормальній формі воно буде таким "Дещо не є придатним для всіх людей" - це судження O(SР) - частковозаперечне.

8. Розподіленість термінів у категоричних судженнях