Розділ 2. Загальна характеристика поняття

Короткий зміст розділу

Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення дійсності. Поняття є однією з основних пізнавальних форм і, при цьому, формою настільки характерною для інтелектуальної діяльності людини, що ця діяльність часто визначається як понятійне відображення дійсності. Мислити - це і значить відображати світ через поняття, за допомогою понять, у формі понять; це значить також уміти оперувати поняттями.

1. Ознака предмета думки

2. Логічні прийоми утворення понять

3. Поняття та слово

Поняття є нерозривно пов'язаним з мовною одиницею - словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, "людина", закон", "студент", "злочин проти особи", "найвища вершина світу" тощо. Слова виступають матеріальним носієм понять, без якого були б неможливими ні їх формування, ні оперування ними.

Проте єдність мови та мислення, слова і поняття не означає їх тотожності. На відміну від понять, слова, що їх виражають, в різних національних мовах є різними. Крім того, в одній і тій же мові не завжди існує однозначна відповідність між поняттям та словом. Наприклад, у будь-якій мові існують слова-синоніми і слова-омоніми.

Синоніми — близькі або тотожні за своїм значенням слова, які виражають одне й те саме поняття, але відрізняються одне від одного стилістичним забарвленням чи відтінками смислу. Наприклад, "злочин" і "кримінал", "січень" і "перший місяць року", "угода" та "договір", "етика" та "теорія моралі".

Омоніми - це слова, однакові за звучанням та написанням, які виражають різні поняття. Наприклад, "коса" (дівоча) та "коса" (сільськогосподарський інвентар), "штамп" (технологічна оснастка) та "штамп" (догматична формула мислення) тощо.

Багато слів мають декілька значень. Багатозначність (полісемія) нерідко призводить до змішування понять і до помилок у міркуваннях. Тому виникає потреба в точному визначенні слів з метою використання їх відповідно до визначеного смислу.

У різних галузях людського знання створюється спеціальна термінологія — система термінів, що використовуються в даній сфері знання. * Термін (від латинського - край, кінець, границя) - слово або словосполучення, що означають чітко визначене поняття і вживається в даній науці з одним точно визначеним значенням. Важливе значення виробленню термінології надається, зокрема, в юридичних, історичних, філософських, філологічних та інших науках.

4. Зміст та обсяг понять

5. Обмеження та узагальнення поняття

6. Види понять за обсягом

Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема.

Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, "село", "місто", "людина", "закон", "фонема", "студент" тощо.

Якщо загальне поняття відображає обмежену кількість предметів, то його називають реєструючим загальним поняттям. Наприклад, "європейська держава" (в логіці поняття позначають називним відмінком однини, незалежно від кількості відображуваних ним предметів), "студент 1-го курсу університету "Україна" 2001/2002 навчального року", "планета Сонячної системи", "вулиця міста Києва" тощо.

Загальне поняття, яке відображає необмежену кількість предметів, буде нереєструючим загальним поняттям. Наприклад, "людина", "закон", "учень", "юридична особа" тощо.

Одиничні індивідуальні поняття відображають один єдиний предмет. Він, як правило, має власне ім'я. Наприклад, "місто Київ", "найвища вершина світу", "ріка Дніпро", "найбільше прісноводне озеро світу" тощо.