Розділ 10. Індуктивний умовивід

2. З попередніх обставин слід усунути ті з них, які не є необхідними (А, С, F, М) для досліджуваного наслідку.

3. Серед множини попередніх обставин виділяють схоже і повторюване (В) в кожному з випадків, яке є ймовірною причиною явища (Ь).

Незважаючи на те, що висновок, отриманий за методом єдиної схожості, є ймовірним (проблематичним), цей метод відіграє важливу пізнавальну роль.

2) Метод єдиної відмінності.

За цим методом порівнюються два випадки, в одному з яких наслідок настає, а в іншому не настає; ці два випадки відрізняються лише однією обставиною. Цей метод називають ще знаходженням відмінного в схожому. Схема міркування за методом єдиної відмінності така:

1. ABCDEM викликає т.

2. ABCDE не викликає т. Імовірно, М є причиною т.

Розміркування за методом єдиної відмінності передбачає такі засновки.

1. Необхідне загальне знання про всі можливі попередні обставини (А, В, С, О, Е, М), кожна з яких може бути причиною т.

2. З переліку попередніх обставин слід виключити ті, які не відповідають вимозі достатності (А, С, О, Е).

3. Серед множини обставин залишається єдина обставина (М), яка розглядається як дійсна причина наслідку (т).

Як свідчить практика емпіричних досліджень, метод єдиної відмінності є одним з найбільш правдоподібних індуктивних виводів.

3) Поєднаний метод схожості і відмінності.

Цей метод є комбінацією перших двох методів, коли шляхом аналізу множини випадків знаходять як схоже у відмінному, так і відмінне у схожому.

Схема розміркування поєднаного методу схожості і відмінності є такою:

}. А ВС викликає Ь.

2. М і В викликає Ь.

3. МВС викликає Ь.

4. АС не викликає Ь.

5. МР не викликає Ь.