Розділ 3. Ринкове господарство як вища суспільна форма функціонування товарного виробництва

Товариство з обмеженою відповідальністю — це господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Товариство з додатковою відповідальністю — це господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову і солідарну відповідальність у визначеному установчими документами, однаково кратному до вкладу розмірі кожного з учасників.

Повне товариство — це господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здій­снюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном.

Командитне товариство — це господарське товарист­во, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобо­в’я­заннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники). А інші учасники наявні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Асоціація — договірне об’єднання, створене з метою по­стійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.

Корпорація — договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органами управління корпорації;

Консорціум — тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо);

Концерн — статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.

Контрольні питання

1. У чому полягає сутність підприємництва?

2. Назвіть економічні умови підприємництва. Чи достатньо їх для відтворення підприємницьких структур в Україні?

3. Хто не може бути суб’єктом підприємництва в Україні? Поясніть, чим зумовлені обмеження щодо цього.

4. Назвіть визначальний критерій об’єкта підприємництва. У яких сферах діяльності підприємництво не може застосовуватися в Україні та чому?

5. Поясніть, у чому полягають права, обов’язки і відповідальність підприємця.

6. Які причини зумовили еволюцію теорій підприємництва? Розкрийте основні пункти цих еволюційних змін.

7. Якими чинниками визначаються організаційні форми підприємництва?

8. Назвіть види підприємств залежно від форм власності, розмірів, сфери та виду господарської діяльності.

9. Який критерій лежить в основі поділу підприємств на малі, середні та великі? Для чого потрібна така класифікація?

10. Охарактеризуйте мале та велике підприємство.

Список рекомендованих джерел