Розділ 3. Ринкове господарство як вища суспільна форма функціонування товарного виробництва

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на част­ки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову і солідарну відповідальність у визначеному установчими документами, однаково кратному до вкладу розмірі кожного з учасників.

Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном.

Командитним товариством є господарське товарист­во, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобо­в’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники). А інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти підприємництва.

Згідно з Господарським кодексом України об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних і соціальних завдань.

Залежно від порядку заснування об’єднання підприємств можуть створюватися як господарські або як державні чи комунальні господарські об’єднання.

Господарське об’єднання — об’єднання підприємств, створене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність і діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками.

Державне (комунальне) господарське об’єднання — об’єд­нання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України, або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об’єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування, і діє на основі рішення про його ­утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про створення об’єднання.

Мета об’єднання — створення кращих умов на ринку як для себе, так і для своїх партнерів.

Об’єднання діють на основі договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками. Підприємства, які входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають права юридичної особи, і на них поширюється дія Господарського кодексу України.

Рішення про створення об’єднання (установчий договір) і статут цього об’єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, визначеному чинним законодавством.

Об’єднання ліквідується за рішенням підприємств, які входять до нього. Ліквідація здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом для підприємства. Майно, яке залишилося, розподіляється між учасниками згідно зі статутом об’єднання.

Господарським кодексом України підприємствам дозволяється об’єднуватися в такі види об’єднань:

• асоціації — договірні об’єднання, створені з метою по­стійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств;

• корпорації — договірні об’єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органами управління корпорації;

• консорціуми — тимчасові статутні об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо);

• концерни — статутні об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.

Державні і комунальні господарські об’єднання створюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від назви об’єднання (комбінат, трест тощо).

Підприємство може бути учасником промислово-фінансової групи (або транснаціональної промислово-фінансової групи, якщо до її складу входять українські та іноземні юридичні особи).