Розділ 2. Цілі економічної діяльності людини та суспільні форми організації їх досягнення

ПП = РП / Чр, (5.1)

де ПП — продуктивність праці; грн / особу за рік;

РП — річний обсяг реалізованих матеріальних продуктів і послуг у діючих цінах без ПДВ і акцизного збору, грн;

Чр — середньооблікова чисельність працівників за рік, осіб.

Реалізованою вважають продукцію, яку відпустили споживачам, а вони її сплатили.

Стадія обміну обумовлена існуванням суспільного розподілу праці за видами економічної діяльності. В кожній з них виробляється визначений порівняно вузький набір матеріальних або нематеріальних благ. Наприклад, основними продуктами металургійної промисловості є чавун, сталь листова, профільний прокат, а споживає галузь продукти багатьох інших галузей промисловості. Тому працівники, зайняті в кожному з видів економічної діяльності, для задоволення своїх потреб потребують матеріальних або нематеріальних благ підприємств багатьох інших видів економічної діяльності. Таким чином, без здійснення обміну виробленими продуктами через реалізацію одних і придбання інших неможливе функціонування суспільного виробництва.

Завершальною стадією руху суспільного продукту, що постійно повторюється, є споживання з метою задоволення особистих, колективних і суспільних потреб, хоча воно існує вже на стадії виробництва у вигляді споживання продуктів виробництва, а також споживання матеріальних або нематеріальних благ працівниками, що зайняті виробництвом. На стадіях обміну і споживання виявляється остаточно якість вироблених матеріальних та нематеріальних благ, а також відповідність суспільного продукту та його структури першочерговим по­требам. Відповідна інформація про це надходить на стадію виробництва для прийняття адекватних управлінських рішень.

Суспільний продукт і його структура. В результаті функ­ціонування суспільного виробництва впродовж певного періоду часу (місяця, року і т. д). створюється суспільний продукт у вигляді матеріальних і нематеріальних економічних благ споживчого і виробничого призначення. Суспільний продукт оцінюється в натуральних і вартісних показниках. У натуральній формі суспільний продукт є кількістю вироблених за певний період матеріальних і нематеріальних благ, у тому числі засобів виробництва (машин і устаткування виробничого призначення, комп’ютерів, сталі, чавуну, тканин різних видів і тому подібне), енергетичних ресурсів, предметів споживання (м’яса різних видів, риби, овочів, фруктів тощо), озброєнь, кількість перевезених пасажирів і вантажів різними видами транспорту, кількість вироблених послуг інших видів і так далі).

Проте сукупний об’єм виробленого за певний період часу суспільного продукту можна визначити тільки у вартісній формі, оскільки тільки за допомогою поточних (діючих) і постійних цін (ціни року, прийнятого за базовий) можна в грошовому вираженні порівняти цінності різноманітних матеріальних і нематеріальних продуктів (благ), що входять до його складу.

У колишньому СРСР для вартісної оцінки об’ємів і динаміки суспільного продукту, що створюється у сфері матеріального виробництва, використовувалася система балансу народного господарства. Нині Україна, як і більшість країн світу, для вартісної оцінки об’ємів і динаміки суспільного продукту, що створюється в сфері не лише матеріального виробництва, але і послуг, використовують Систему національних рахунків (СНР), засновану на міжнародному стандарті ООН, переглянутому в 2008 р.

Наприклад, з 1990 по 2008 рік частка машинобудування в структурі промислового виробництва України знизилася з 31 до 14 %, а чорної металургії збільшилася з 11 до 27 % [14]. Це свідчить про негативну тенденцію скорочення частки високотехнологічної продукції в суспільному продукті на користь продукції низькотехнологічної, виробництво якої пов’язане з великим забрудненням довкілля.

Відомо, що в промислово розвинених країнах з ринковою економікою в суспільному продукті переважає частка послуг і знижується частка продукції промислового виробництва інших матеріальних благ. Так, за даними Міжнародного валютного фонду, за 2010 р. частка промислової продукції виробницт­ва склала 22,1 %, а послуг у структурі суспільного продукту США — 76,8 % [8].

Збільшується частка послуг у структурі суспільного продукту України. Наприклад, за даними за 2009 р. у структурі суспільного продукту частка продукції сільського господар­ства — дорівнювала 10 %, промисловості — 31,2 %, а сфери послуг — 58,8 % [14]. Йозеф Шумпетер вважав, що домінування сектору послуг у структурі суспільного продукту (більше 50 %) є характерним для постіндустріальних економік. Цей висновок справедливий при належному розвитку і виробництві матеріальних продуктів. Але, на жаль, така структура суспільного продукту України досягнута за рахунок деградації промисловості і насамперед машинобудування, а також сільського господарства. Так, з 1991 р. у Харкові зникли такі відомі машинобудівні підприємства, як «Серп і молот», «Харківський завод тракторних двигунів», а «ХТЗ» різко скоротив обсяги виробництва. Нині трактори і двигуни до них в основному імпортуються в Україну. Водночас з’явилося декілька великих міських ринків. Тільки на ринку «Барабашово», найбільшому промислово-речовому ринку східної Європи, зайняті більше 60 тис. осіб. Торгують там переважно продукцією зарубіжного виробництва. Безробіття вигнало на цей ринок і колишній персонал перелічених вище й інших машинобудівних заводів. Економіка країни від цього тільки втратила.

Використання інформації СНР дозволяє робити міжнародні зіставлення. Більш детально система національних рахунків буде розглянута в наступних главах.

5.3. Фактори виробництва та їх розвиток у процесі еволюції людського суспільства

Для забезпечення процесу виробництва на підприємстві будь-якого виду економічної діяльності (промислового, сільськогосподарського, транспортного тощо) в сучасних умовах використовують такі фактори виробництва:

• природні ресурси (земля, корисні копалини, нафта, газ, ліс тощо);

• людські ресурси (робоча сила);

• засоби виробництва, які включають предмети праці (сировина, матеріали) і засоби праці (технологічне устаткування, ЕОМ, виробничі будівлі тощо);

• паливно-енергетичні ресурси;