TextBook Камергери сміються і жартують з нею.
В е р л е. Фру Сьорбю завжди зуміє викрутитись, коли їй треба. Не давайте ж склянкам застоюватися, панове!… Петтерсене, пильнуйте! Грегерсе, може б, нам з тобою цокнутися.
Грегерс не ворухнувся.
І з вами теж, Екдаль. За столом якось не довелось.
З маленьких дверей визирає б у х г а л т е р Г р о б е р г.
Г р о б е р г. Пробачте, пане Верле, але ніяк не можу вибратися.
В е р л е. Що ж це, вас знову замкнули?
Г р о б е р г. Еге ж, і Флакстад пішов з ключами…
В е р л е. То проходьте.
Г р о б е р г. Але тут є ще один…
В е р л е. Проходьте, проходьте обоє, не соромтесь…
Г р о б е р г і с т а р и й Е к д а л ь виходять з контори. У Верле мимоволі виривається досадливий вигук. Сміх і гомін гостей змовкають. Яльмара пересмикує при вигляді батька; він швидко ставить склянку на стіл і обертається до каміна.
Е к д а л ь (іде, не підводячи очей, уривчасто киваючи в обидва боки, і бурмоче). Прошу пробачення. Не туди потрапив. Ворота замкнуті… Ворота замкнуті… Прошу пробачити! (Виходить слідом за Гробергом до другої кімнати і праворуч).
В е р л е (крізь зуби). І треба ж було цьому Гробергові!…
Г р е г е р с (втупившись з відкритим ротом на Яльмара). Та не може бути!…
О г р я д н и й п а н. Що таке? Хто це був?
Г р е г е р с. Ніхто. Просто бухгалтер і ще один.
К о р о т к о з о р и й п а н (до Яльмара). Ви його знаєте?
Я л ь м а р. Не знаю… Не звернув уваги…
О г р я д н и й п а н (підводиться). Та що трапилось, хай йому чорт? (Підходить до групи інших гостей, що розмовляють півголосом.)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ляльковий дім» автора Ібсен Генрік на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дика качка“ на сторінці 10. Приємного читання.