TextBook Під час наступної бесіди із зали глухо долинають звуки фортепіано.
Г р е г е р с. Як можна було дати цій сім’ї так занепасти!
В е р л е. Ти, мабуть, говориш про сім’ю Екдалів, наскільки я розумію.
Г р е г е р с. Атож. Лейтенант Екдаль колись був дуже близьким другом тобі.
В е р л е. На жаль, навіть надто близьким. І мені чимало років потім довелося розплачуватись за це. Йому я повинен дякувати і за те, що на моє добре ім’я лягло щось подібне до плями.
Г р е г е р с (тихо). А він справді був єдиним винуватцем?
В е р л е. Хто ж іще, по-твоєму?
Г р е г е р с. Але ж це скуповування лісів ви надумали спільно…
В е р л е. Так. Але хіба не Екдаль знімав плани ділянок… Невірні плани? Це він почав незаконну порубку на казенній землі. Він же й керував усім ділом. Я був осторонь — навіть і не знав, що там коїв лейтенант Екдаль.
Г р е г е р с. Лейтенант Екдаль і сам, певно, не відав, що коїв.
В е р л е. Можливо. Але факт той, що він був засуджений, а я виправданий.
Г р е г е р с. Знаю, що доказів проти тебе не виявилось.
В е р л е. Виправдання є виправдання. Але чого це ти здумав копатися у цих давніх чварах, через які я посивів передчасно? Мабуть, саме цим ти й був зайнятий усі ці роки на заводі? Запевняю тебе, Грегерсе, у нас у місті всі ці історії давним-давно забуті… Принаймні щодо мене.
Г р е г е р с. А нещасна сім’я Екдалів?…
В е р л е. То що ж, по-твоєму, я мав зробити для них? Коли Екдаль вийшов на волю, він уже був пропащою людиною. Є такі люди, які одразу йдуть на дно, тільки-но їм потрапить пара дробинок у тіло, і ніколи вже більше не спливають на поверхню. Повір моєму слову, Грегерсе, для старого Екдаля я зробив усе, що тільки дозволяли обставини… Що міг зробити, не даючи приводу для різних підозрінь і пересудів…
Г р е г е р с. Підозрінь?… Ну так, звичайно.
В е р л е. Я звелів давати старому переписування з контори і плачу йому значно дорожче, ніж варта його робота…
Г р е г е р с (не дивлячись на батька). Гм… У цьому не сумніваюсь.
В е р л е. Ти глузуєш? Мабуть, не віриш моїм словам? По книгах, звичайно, цього перевірити не можна; таких видатків я ніколи не записую.
Г р е г е р с (з холодною посмішкою). М-так, мабуть, бувають видатки такого роду, що найкраще їх не записувати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ляльковий дім» автора Ібсен Генрік на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дика качка“ на сторінці 13. Приємного читання.