Розділ «Дика качка»

Я л ь м а р. Ну, через це…

Г р е г е р с. До речі: ти казав, ви кімнату здаєте? І вона зараз вільна?

Я л ь м а р. Так, а хіба що? Ти кого-небудь знаєш?…

Г р е г е р с. Чи міг би я найняти цю кімнату?

Я л ь м а р. Ти?

Г і н а. Ні, що ви, пане Верле!…

Г р е г е р с. Віддасте ви її мені? Тоді я завтра ж уранці переїду.

Я л ь м а р. Та з величезною приємністю.

Г і н а. Ні, пане Верле, вона для вас аж ніяк не годиться, невідповідна.

Я л ь м а р. Та що ти, Гіно? Як можна казати так?

Г і н а. Та як же? І тісна, і світла мало, і…

Г р е г е р с. Це все не біда, фру Екдаль.

Я л ь м а р. По-моєму, кімната як кімната. І умебльована непогано.

Г і н а. Та ти пригадай, хто живе внизу. Ці двоє.

Г р е г е р с. Хто ці двоє?

Г і н а. Та один колись був домашнім учителем…

Я л ь м а р. Кандидат Мольвік.

Г і н а. А другий — лікар, Реллінг прозивається.

Г р е г е р с. Реллінг? Я його трохи знаю. Він практикував якийсь час у Гірській долині.

Г і н а. Це такі чудернацькі пани! Часто пиячать вечорами, додому приходять пізно вночі і не завжди при своєму…