Розділ «Дика качка»

Г е д в і г. Ти по окріп ходив, дідусю?

Е к д а л ь. Так. Треба. Писати буду, а чорнило густе, як каша… Гм!…

Г і н а. Ви б, дідусю, повечеряли спочатку. Адже там приготовано.

Е к д а л ь. Бог з нею, з вечерею, Гіно. Дуже я зайнятий, кажу тобі. І нехай ніхто до мене не входить. Ніхто… Гм!… (Йде до себе.)

Гіна і Гедвіг переглядаються.

Г і н а (тихо). Як ти гадаєш, де він роздобув грошей?

Г е д в і г. Мабуть, від Гроберга одержав.

Г і н а. Таке скажеш, Гедвіг. Гроберг завжди присилає гроші мені.

Г е д в і г. То, мабуть, десь у борг узяв пляшечку.

Г і н а. Бідний дідусь; навряд чи дають йому в борг.

Я л ь м а р Е к д а л ь входить у пальті і сірому пуховому капелюсі. Гіна кидає шитво і підводиться.

Ах, ти вже повернувся, Екдалю!

Г е д в і г (теж схоплюється). Подумайте, тато вже прийшов!

Я л ь м а р (кладучи капелюх). Тепер, мабуть, і всі вже розійшлися.

Г е д в і г. Так рано?

Я л ь м а р. Адже були кликані на обід. (Хоче скинути із себе пальто.)

Г і н а. Стривай, я тобі допоможу.

Г е д в і г. І я.

Скидають з нього пальто, яке Гіна потім вішає на стіну.

А багато було гостей, тату?